Те, що астрономи вважали планетами, може виявитися більш незвичайними об'єктами.

Дослідники виявили більше 6000 екзопланет поза межами нашої Сонячної системи. Однак нове дослідження припускає, що деякі з цих об'єктів можуть насправді бути не планетами, а прихованими первинними чорними дірами.

Астрономи вважають, що якщо об'єкт має масу, схожу на планету, і впливає на свою зірку гравітаційним тяжінням, то його слід класифікувати як планету. Однак, можливо, деякі з виявлених небесних тіл поза межами нашої Сонячної системи насправді не є планетами. Вчені вважають, що це можуть бути більш незвичайні об'єкти, що виникли в ранньому Всесвіті, зокрема, маленькі первинні чорні діри. Дослідження, що підтверджують цю гіпотезу, було опубліковано на платформі препринтів arXiv, згідно з інформацією від Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Первинні чорні діри не є звичайними чорними дірами, які виникають внаслідок загибелі масивних зірок. Вони є теоретичними залишками самого Великого вибуху, що з'явилися в епоху, коли новий Всесвіт був переповнений енергією і хаосом. Ці мініатюрні чорні діри можуть мати масу, порівнянну з масою Землі або Юпітера, проте їх розмір може бути всього лише зі зріст грейпфрута, тобто близько 10-15 см в діаметрі.

Сучасні методи пошуку планет за межами Сонячної системи добре вимірюють масу, але гірше визначають фізичний розмір планети. Наприклад, учені часто використовують метод, який включає спостереження за "коливаннями" зірки через вплив гравітації сусіднього об'єкта. Якщо коливання велике, то об'єкт має велику масу, і навпаки, маленьке коливання передбачає маленьку масу.

Проблема в тому, що планета з масою Юпітера і чорна діра з масою Юпітера демонструють абсолютно однакові коливання.

У намаганні відокремити ці два явища, дослідники нового проекту проаналізували планети, виявлені завдяки коливанням, хоча їх ніколи не фіксували під час перетворення на фоні своїх зірок.

Коли планета проходить перед зіркою, вона блокує частину її світла, що дає змогу визначити розмір планети. Якщо об'єкт притягує своєю гравітацією зірку, але ніколи не блокує світло, це може бути пов'язано з тим, що він занадто маленький, щоб його можна було побачити, або ж це чорна діра.

Астрономи виявили, що деякі планети можуть насправді бути прихованими чорними дірами. Ці масивні об'єкти здатні викликати коливання зірок, проте їх не можливо спостерігати безпосередньо.

Дослідники вважають, що ці претенденти на статус чорних дір є лише ілюстративними прикладами, а не остаточним набором малих чорних дір. Значна частина з них, ймовірно, виявиться звичайними планетами, які мають такі орбіти, що ускладнює їхнє спостереження на фоні навколишніх зір. Проте, деякі з цих планет можуть насправді бути первинними чорними дірами.

Автори дослідження кажуть, що майбутній космічний телескоп Роман (Roman Space Telescope), допоможе отримати додаткову інформацію про планети, які можуть виявитися чорними дірами.

Астрономи можуть виявити, що одна з цих чорних дір поступово випаровується через випромінювання Гокінга. Це явище відбувається, коли чорні діри повільно втрачають свою енергію, в результаті чого зрештою зникають.

Як повідомляв Фокус, астрономи здобули нові знання про "маленькі червоні точки" в космічному просторі. Дослідники нарешті встановили, чи є ці об'єкти дуже щільними галактиками або ж величезними чорними дірами.