Технологія, черпаючи натхнення з природного світу: в майбутньому роботи можуть отримати зорові системи, які нагадують людські.
Фахівці з Технологічного інституту Джорджії представили інноваційну гнучку лінзу, що за своєю будовою схожа на людське око. Це відкриття має потенціал значно трансформувати підходи до розробки зорових систем для робототехніки та медичних апаратів, підвищуючи їх безпечність та здатність адаптуватися до навколишнього середовища.
Нова розробка отримала назву PHySL (photo-responsive hydrogel soft lens), що можна перекласти як фоточутлива гідрогелева м'яка лінза. В її основі - інноваційний гідрогель, полімерний матеріал на водній основі, що функціонує як штучний м'яз. Цей гідрогель має унікальну властивість: він стискається під дією світла. Спрямовуючи світло на різні ділянки лінзи, дослідники можуть точно контролювати її форму і, відповідно, змінювати фокусну відстань без будь-якого фізичного контакту чи дротів. Такий підхід аналогічний роботі війкових м'язів у людському оці.
Відмова від жорстких компонентів та електроніки робить систему надзвичайно гнучкою, витривалою та безпечною для контакту з тілом людини. Це відкриває величезні перспективи для нової галузі - м'якої робототехніки, зазначає The Conversation.
Гнучкі роботи, виготовлені з еластичних матеріалів, натхненні формами тварин, як-от восьминоги чи гусениці, вирізняються своєю довговічністю та можливістю адаптації. Вони можуть безперешкодно проникати в важкодоступні зони, що робить їх ідеальними для розробки хірургічних ендоскопів, маніпуляторів для делікатних об'єктів або рятувальних роботів.
Ті ж переваги стосуються й біомедичних інструментів. Тканиноподібні матеріали здатні пом'якшити взаємодію між машиною та тілом, роблячи пристрої безпечнішими. Прикладами можуть слугувати нашкірні сенсори або імпланти з гідрогелевим покриттям.
Вчені вже представили вражаючі можливості нової лінзи у своїй науковій публікації, детальний текст якої доступний у журналі Science Robotics. Ця лінза має здатність виявляти найменші деталі, такі як волосся на лапках мурах або проміжок у чотири мікрометри між клешнями кліщів.
У майбутньому команда планує вдосконалити гідрогелеві матеріали, щоб досягти ще швидшого та потужнішого скорочення. Кінцева мета - інтегрувати лінзу в м'якого робота, створивши повністю автономну систему зору, що живиться виключно світлом і не потребує жодних батарейок чи електроніки.