У стародавньому диспуті нарешті знайдено відповідь: чи здатні бактерії з туалету опинитися на наших зубних щітках?

Протягом багатьох років фахівці дискутують щодо безпеки суміщених санвузлів для здоров'я. Ключове питання, яке їх турбує, полягає в можливості перенесення бактерій з унітаза на зубні щітки.

Суміщені санвузли являють собою дивне поєднання біологічних потреб, гідротехніки та особистої гігієни. В одному просторі люди змушені випорожнюватися і вмиватися, що потенційно може бути небезпечним для здоров'я людини -- але чи дійсно це так? Вчені нарешті поставили крапку в цій давній суперечці, пише ZME Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Коротка відповідь: так, це може бути небезпечно. Коли ми змиваємо воду в унітазі, виникають так звані "туалетні шлейфи", які поширюються далеко і широко, розносячи всілякі мікроби в повітрі. Водночас зубні щітки є магнітом для патогенів, але закривати їх, за словами вчених, не найкраща ідея.

Туалетний шлейф

У туалетах для змиву, як правило, використовується звичайна питна, очищена вода з міського водопроводу. По суті, вона досить чиста, щоб її можна було пити, коли вона потрапляє в бачок, тому що використання неочищеної води може становити серйозну небезпеку для здоров'я.

Однак під час змиву ситуація трохи змінюється. У момент, коли ми натискаємо кнопку змиву, щоб очистити унітаз, це запускає гідродинамічний процес. Дослідники вивчають це явище з 1950-х років, і одне з досліджень, проведене ще 1975 року, дійшло висновку, що цей процес вивільняє патогенні мікроорганізми в повітря.

З точки зору гідродинаміки, формування аерозолю під час змиву обумовлюється двома ключовими механізмами, які діють одночасно:

* Розбризкування — це процес, що виникає внаслідок енергійних контактів води зі стінками унітаза, що призводить до утворення крапель, які часто мають діаметр більший за 50 мікрометрів. Це явище спричиняє значне забруднення в околицях унітаза.

* Лопання бульбашок — це процес, що відбувається, коли значні обсяги повітря проникають у воду, утворюючи бульбашки, які потім вибухають на межі між водою та повітрям. Внаслідок цього виникають дрібні частинки, що можуть переміщуватися на великі відстані та залишатися в підвішеному стані в атмосфері протягом тривалого часу.

Вважається, що саме краплі, утворені внаслідок лопання бульбашок, врешті-решт і забруднюють наші зубні щітки.

За словами провідного автора нещодавнього дослідження про викиди аерозольних частинок з унітазів Джона Крімальді, вони з колегами очікували, що ці аерозольні частинки просто піднімуться в повітря, але вони вилетіли з неймовірною швидкістю.

Дослідження показують, що ці аерозольні краплі здатні подорожувати на відстань не менше 1,8 метра від місця їх виникнення, а іноді й на більші відстані. Науковці також встановили, що на дальність їх переміщення впливають різні фактори, такі як:

* будова туалету;

* повітрообмін в кімнаті.

Небезпека для зубної щітки

Згідно з висновками вчених, наші зубні щітки можуть слугувати пастками для аерозольних частинок з туалету. Тісно розташовані нейлонові щетинки створюють капілярний ефект, який захоплює вологу та мікроскопічні краплі аерозолів, занурюючи їх глибоко в пучки, де циркуляція повітря є обмеженою.

Наприклад, дослідження команди з Університету Квінніпіак показало, що в 60% зубних щіток у суміжних санвузлах були виявлені фекальні коліформні бактерії. Ще більш тривожним було те, що 80% цих фекалій не належали власнику зубної щітки.

Дослідження, проведене Північно-Західним університетом, виявило, що наші зубні щітки піддаються численним впливам, включаючи зубну пасту, залишки їжі та слину. Крім того, щодня вони контактують з бактеріями з порожнини рота їхнього власника. Це сприяє формуванню на щетинках активної біоплівки, що складається з ротових бактерій, які, в свою чергу, можуть витісняти бактерії з фекалій. Важливо зазначити, що на вашій зубній щітці, ймовірно, все ще присутні патогенні мікроорганізми, проте "природні" бактерії, які там мешкають, можуть зменшувати їхню кількість.

Чи допоможе закриття кришки унітазу?

Дослідження, проведене в 2024 році та опубліковане в Американському журналі контролю за інфекціями, виявило, що закриття туалетної кришки не призводить до істотного зменшення забруднення поверхонь вірусними частинками. Коли кришка закрита, аерозолі не можуть підніматися вгору, але мають тенденцію розповсюджуватися в горизонтальному напрямку. Хоча вони не піднімаються на велику висоту, їхній рух в боки стає більш інтенсивним.

Чи може чохол для зубної щітки стати вирішенням цієї проблеми? На жаль, навряд чи це буде ефективним. Хоча чохли дійсно перешкоджають осіданню аерозолів, вони також утримують вологу, що створює нові труднощі.

Нагадаємо, що раніше ми обговорювали цікаву тему про те, що на зубних щітках існує безліч мікроорганізмів, серед яких деякі досі не досліджені науковцями.

Раніше Фокус писав про те, що названо три предмети у ванній, якими ніколи не слід ділитися.