Україна - "правонаступниця Радянського Союзу"? Несподіване висловлювання історика Яневського у програмі Влащенка.

Ця бесіда виявилася справжньою сенсацією: відверте свідчення про еміграцію, жорстка критика Інституту національної пам'яті та глибокий аналіз причин, чому Україна досі функціонує за сталінськими стандартами. Чому кількість "живих людей" зменшується, а державний апарат продовжує діяти проти власних громадян?

Під час розмови з Наталією Влащенко Данило Яневський приголомшив глядачів заявою про свій від'їзд. Це не просто зміна місця проживання, а глибокий маніфест людини, яка втомилася боротися з "вопіющою безграмотністю" та державним обскурантизмом.

"Я йду фізично. Я йду з країни. Повернуся в родину, у мене п'ятеро онуків. Це набагато більш творча задача, ніж щодня читати сайт Інституту національної пам'яті", -- зізнався Яневський в ефірі.

На запитання Наталії Влащенко про те, з ким же залишиться Україна, історик відповів максимально різко: "Це не моя проблема. Україна як держава не просить мене залишитися. Вона не звертається до світлої пам'яті та знань інтелектуалів". Він наголосив, що держава сьогодні не цінує тих, хто здатен поставити правильний діагноз її хворобам.

Одним із найбільш напружених моментів передачі стало обговорення подій 1991 року. Яневський висловив думку, що сучасна Україна є "медичним фактом" сталінської управлінської логіки. На його думку, незалежність була оголошена комуністичною елітою лише для того, щоб привласнити ресурси колишнього СРСР.

"Ми отримали кримінальний олігархічний комуністичний режим. Чому ТЦК бігає по вулицях? Бо людям так і не пояснили, навіщо була проголошена незалежність. Відповідь проста: щоб верхушка приватизувала все майно і пустила його за вітром", -- підкреслив історик.

Яневський вважає, що Україна вчинила катастрофічну помилку, оголосивши себе правонаступницею УРСР, а не правової держави, яка існувала раніше. На його думку, це еквівалентно тому, якби сучасна Німеччина заявила про своє правонаступництво від Третього Рейху.

Наталія Влащенко підняла питання гуманітарної політики, зокрема боротьби з культурними символами, як-от Булгаков чи Пушкін. Яневський назвав нинішній курс "ідеологічною інженерією", яка не має нічого спільного з наукою.

"Не з Булгаковим треба воювати, а запустити проект: іменне дерево кожному загиблому українцю. Якщо ми цього не зробимо, ми не маємо права називатися українцями. А чим займається Інститут національної пам'яті? Вони стоять на Липках, у будинку, де були розстрільні підвали НКВД. Вони стоять на крові знищених людей", -- емоційно заявив він.

Історик з іронією підкреслив, що вибірковість у процесі "деколонізації" вражає: деякі постаті радянського періоду виключають, тоді як інші залишаються в пам'яті лише через їх вигоду для сучасних політичних обставин. За його словами, народ відчуває цю фальш на інтуїтивному рівні, що призводить до виникнення розриву між суспільством і політичною елітою.

Завершуючи ефір, Наталія Влащенко запитала, чи не запізно ще щось змінити. Яневський відповів метафорою про Великий піст та покаяння, яке має бути "глибоко інтимним актом".

"Ніхто з сучасних діячів не несе особистої відповідальності за злочини НКВД, проте вони повинні визнати, що ця система є злочинною в своїй основі. Важливо заявити: 'Я ніколи не стану таким.' Однак еліта не має на це сили, оскільки прагне до крадіжок, обману та веде народ на загибель," — підкреслив Яневський.

Наталія Влащенко, попри мінорний тон розмови, закликала глядачів до рефлексії, підкресливши, що відповідальність за країну лежить на кожному, хто має совість. Проте чи почують цей заклик ті, хто сьогодні приймає рішення -- питання залишається відкритим.