На десятому засіданні Кластера 4 Україна поділилася новинами про прогрес у сфері досліджень та інновацій.

26 листопада українська команда взяла участь у Другій сесії — Дослідження та Інновації 10-го засідання Кластера 4 Угоди про асоціацію. В ході сесії Україна представила актуальні дані щодо стану наукових досліджень та інновацій, участі у програмі "Горизонт Європа" та інших європейських ініціативах, а також основні реформи, спрямовані на інтеграцію в Європейський дослідницький простір (ERA).

До процесу підготовки та впровадження оновлень активно залучались експерти Міністерства освіти і науки України, зокрема представники Директорату розвитку науки та Директорату інновацій і зв'язків науки з реальним сектором економіки. Ці фахівці відповідають за розробку та реалізацію політики в галузі науки, інновацій, а також за залучення українських дослідників до європейських програм.

Вплив війни та збереження наукового потенціалу

Попри щоденні виклики, пов'язані з війною, Україна продовжує здійснювати реформи у сфері науки й інновацій та поглиблювати співпрацю з ЄС.

Сповіщено про активність у розробці законодавчих ініціатив стосовно:

Представлено основні індикатори участі України в програмах "Горизонт Європа" та Euratom.

* надійшло 2 397 заявок від українських організацій;

* 236 українських організацій стали учасниками проектів;

* загальний обсяг залученого фінансування становить понад 64 млн євро, водночас Україна входить до лідерів серед асоційованих країн за обсягом отриманих коштів;

* українські організації координують 9 міжнародних проектів;

Україна займає шосту позицію серед 19 асоційованих держав за сумою отриманих фінансових ресурсів.

Реформи у сфері науки й досліджень

Окремо було висвітлено досягнення в трансформації політики та фінансових механізмів підтримки наукових досліджень:

* здійснення оцінювання наукових організацій та вищих навчальних закладів за шістьма ключовими напрямами, яке охопило 316 наукових установ та 341 науковий напрям у сфері вищої освіти. Результати атестації слугуватимуть основою для впровадження нового методу розподілу державного фінансування на основі принципу фінансування, орієнтованого на ефективність.

* діяльність інфраструктури підтримки українських учасників програми "Горизонт Європа": робота Офісу "Горизонт Європа" в Україні, мережі з 22 Національних контактних пунктів та участі 39 представників України в програмних комітетах програми;

* залучення України до процесів формування ЄДП та представництво України у 17 тематичних підгрупах ERA Forum;

Участь Міністерства освіти і науки в ініціативах програми "Горизонт Європа", таких як LUKE, RIFF і SBEP, спрямована на фінансування проектів у сфері досліджень і інновацій, а також на розвиток і відновлення наукової інфраструктури та блакитної економіки.

Глобальне об'єднання для сприяння науковим дослідженням та інноваційним розробкам.

Україна поінформувала учасників, що у липні 2025 року на Ukraine Recovery Conference створено Коаліцію з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. До неї вже входять 14 країн, Європейська комісія та провідні міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО, ПРООН і Science Europe. Коаліція зосереджується на підтримці українських дослідників, відновленні інфраструктури та розвитку політики у сфері науки й інновацій як складника повоєнного відновлення. Коаліція продовжує розширюватися завдяки новим партнерам. У перспективі очікується значне збільшення донорської підтримки науки та інновацій та прогнозується, що до 2027 року фінансування на науку зросте з 0,37% до 1% ВВП.

Еволюція інноваційної екосистеми в Україні

Україна також представила оновлення щодо розвитку інноваційної екосистеми, яка формується відповідно до підходів ЄС. Йдеться про модернізацію правової бази, цифровізацію процесів та запуск нових інструментів для взаємодії науки й бізнесу.

Основою політики виступають Стратегія розвитку інноваційної діяльності до 2030 року та Стратегія цифрового розвитку інновацій до 2030 року. На їх базі активно готуються основні законодавчі ініціативи, серед яких законопроекти, що визначають державні пріоритети в сфері наукових, технологічних і інноваційних (STI) напрямків, а також питання, що стосуються інноваційної діяльності, трансферу технологій та впровадження правового режиму Science.City.

Окремо презентовано оновлену модель державного замовлення на НТР:

* залучення 10 міністерств до розробки тематик і технічних завдань;

* цифровізований конкурсний добір через НЕНСІ;

* незалежна оцінка та представлення ідей для клієнтів;

* перспектива спільного фінансування підприємства;

* збільшення фінансування до 238 тис. євро на проєкт.

Також оголошено додатковий конкурсний відбір, що стартує у 2026 році.

У 2026 році заплановано реалізацію спільних конкурсів прикладних досліджень у партнерстві з бізнесом, а також створення Агенції прикладних досліджень. Ця нова інституція буде займатися грантовою підтримкою науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (R&D) та сприятиме технологічному трансферу.

Україна розвиває мережу інноваційних середовищ: стартап-школи на базі ЗВО вже підтримали понад 150 команд і створили 40+ прототипів. Також у співпраці з Brave1 формуються центри оборонних досліджень у шести технологічних напрямках.