Урбаністика і громадянське суспільство: Якою мірою Україна зможе здійснити процес відновлення?

Після початку повномасштабного вторгнення було запропоновано використовувати для відбудови України принцип "build back better"

Навесні Кабмін повідомив, що 250 тисяч житлових приміщень українців були зруйновані. За словами депутатки Олени Шуляк, українці подали через "Дію" 640 тисяч заяв про пошкодження чи руйнування їхнього житла.

У подкасті "Відбудова" "Вокс Україна" обговорив з Тетяною Водотикою, академічною директоркою магістерської програми "Урбаністика та повоєнна відбудова" КШЕ, питання, як Україні подолати інфраструктурні виклики, що виникають у сучасних умовах та в період після війни.

ПРО МОЖЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ ПІСЛЯ ЗАВАЛУ

Чи є можливість відбудувати зруйновані приміщення - надзвичайно складне питання (варто вживати слово "приміщення", оскільки мова не лише про житло, а й про офіси, бізнес-центри, склади і т.д.). Адже щодня росіяни щось руйнують, однак водночас будівлі постійно ремонтують та відновлюють.

Чи зможе Україна реалізувати відновлення? Відповідь на це запитання стане відома лише після підписання мирної угоди та оцінки загальних збитків.

Процеси реконструкції вже стартували. Як підкреслює Мирослава Савісько з Київської школи економіки, нині для термінової відновлювальної роботи використовується термін "restoration", що охоплює такі роботи, як заміна вікон, оновлення дахів та відновлення стін. Це те, що потрібно реалізувати негайно. Проте, чи можуть ці тимчасові рішення задовольнити потреби, які виникають сьогодні і в майбутньому?

ПЕРСПЕКТИВА В АРХІТЕКТУРІ: ТРАДИЦІЇ АБО ІННОВАЦІЇ?

В певних ситуаціях немає доцільності повторювати те, що вже минуло, адже істинну цінність втраченого не вдасться відновити. З моменту початку повномасштабного вторгнення з'явилася ідея застосувати принцип "відбудови з покращенням" для відновлення України.

Фраза "Build Back Better" вперше була вжита в Національному плані відновлення, представленому на конференції з відбудови України, яка проходила в Лугано, Швейцарія, у липні 2022 року. У цьому документі термін BBB окреслюється як один з ключових принципів відновлення, що зобов'язує до відновлення з дотриманням підвищених стандартів якості та впровадженням сучасних технологій. Розробники плану наголосили на важливості узгодження процесу відновлення України з європейськими цінностями, такими як екологічний перехід та цифрова трансформація.

Деякі міста вирішують створювати нове, зберігаючи пам'ять про минуле через сучасні архітектурні рішення. В Україні, з огляду на децентралізацію, рішення про відбудову мають ухвалювати місцеві громади з урахуванням своїх потреб із використання відбудованих просторів та бачення майбутнього.

РЕСУРСИ ДЛЯ ВІДБУДОВИ ТА ЗАЛУЧЕННЯ СУСПІЛЬСТВА

Для відновлення приміщень необхідні великі ресурси. Однак це завдання стосується не лише держави, а й кожного з нас, оскільки в процесі відбудови беруть участь численні сторони: благодійні організації, неурядові структури та різноманітні інституції, такі як фонд Caritas. Важливо забезпечити синергію зусиль і спільно визначити потреби.

Найголовніше наразі - це підтримка внутрішньо переміщених осіб, серед яких багато хто не може самостійно відновити чи купити житло. У цій ситуації допомога неурядових організацій, держави та підтримка всього суспільства є надзвичайно важливими.

Окрім допомоги ВПО, розподіл зусиль та якісна координація різних гравців важливі й в інших питаннях. Держава забезпечує законодавчу рамку, але також існують морально-етичні, фінансові питання. Суспільство - медіа, академія, урбаністичні спільноти, громадські організації - вже залучене до процесу. Кожен із цих секторів може зробити свій внесок - від інформування до матеріальної підтримки.

В Україні спостерігається активний розвиток урбаністичних спільнот. Такі ініціативи вже функціонують у містах, як-от Львів, Херсон, Харків та Київ. Однак виникають питання щодо їхніх внутрішніх можливостей та амбіцій. Вирішення нагальних проблем і відновлення базових структур — це лише перший крок. Натомість стратегічне планування відновлення на десятиліття вперед вимагає зовсім іншого рівня експертності та ресурсів.

Урбаністи привносять у відбудову свою експертизу. Зараз різні заклади вищої освіти в Україні формують програми підготовки спеціалістів у цій сфері, проте кожна з них має свій специфічний фокус - менеджмент, архітектура чи інші важливі для організації процесу відбудови аспекти. Наприклад, урбаністична програма в Київській школі економіки об'єднує людей із різним досвідом, що прагнуть розвиватися у цій галузі.

Місто є найбільш тривалим проектом в історії людства. Кожному, хто живе в урбанізованому середовищі, слід прагнути поліпшити його якість та зручність, не завдаючи шкоди. Урбаністика, як наука, вивчає міста, акцентуючи увагу на їх багатофункціональності та різноманітті просторових елементів. Головною метою цієї дисципліни є створення комфортного і привабливого середовища для мешканців.

АРХІТЕКТОР, ВЛАДА ЧИ ЛЮДИ МІСЦЕВОСТІ: ХТО МАЄ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ?

Рішення мають приймати ті, хто добре знає локальний контекст. Наприклад, літературний музей у Харкові мав проєкт реконструкції, розроблений ще у 2017 році, але війна та пандемія відклали його реалізацію. Чи зможе архітектор, який виїхав із міста, зрозуміти нову реальність?

Україна потребує рішень, які розроблені людьми, що добре усвідомлюють місцеві реалії, або ж тими, хто готовий їх дослідити. В країні вже з'являються архітектори з готовими концепціями, як, наприклад, британський архітектор Норман Фостер, який створив проект реконструкції Харкова. Однак, варто зазначити, що особа, яка ніколи не відвідувала Україну, може виступати лише в якості консультанта.

Тетяна Водотика, керівниця академічного напрямку магістерської програми "Урбаністика і відновлення після війни" в КШЕ.