У Шевченківському університеті презентували відновлений портрет Бориса Курца, українського сходознавця, який зазнав репресій.

В галереї портретів випускників історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка презентували оновлений портрет видатного українського сходознавця, професора Бориса Курца.

На церемонії вшанування були присутні представники наукової та освітньої спільноти України, інформує кореспондент Укрінформу.

В.о. декана історичного факультету КНУ, доктор історичних наук Тарас Пшеничний під час урочистого відкриття підкреслив, що історія, перш за все, є історією людства.

"Борис Курц здійснив значний вплив на розвиток української науки, проте, на жаль, для багатьох він залишається маловідомим. Це пов'язано з надзвичайно важким періодом наприкінці 1920-х - у 1930-х роках, коли політична система безжально знищувала людей, незалежно від їхніх заслуг, талантів чи досягнень. На превеликий жаль, Курц став жертвою цього репресивного механізму," - підкреслив він.

За словами Пшеничного, тоталітарні системи побоюються людей, які здатні мислити. Трагічність долі цього вченого підкреслює те, що точний рік його смерті досі залишається невідомим — на портреті вказано 1939 рік, але з знаком питання. Також залишається загадкою і місце його поховання.

"Ми повинні виявити нашу пошану до пам'яті тієї особи, яка віддала своє життя на служіння українській та світовій науці," - зазначив він.

Директор Інституту сходознавства НАН України, доктор філософських наук Віктор Кіктенко зазначив, що 5 серпня відзначалося 140-річчя з дня народження Бориса Курца.

"Символічно, що саме в ювілейний рік його портрет з'являється в стінах університету. Це подарунок від Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського", - сказав він.

Науковець розповів, що ще у середині 1990-х років, досліджуючи історію китаєзнавства в Україні, натрапив у архівах на справу студента Бориса Курца з університету Святого Володимира. Згодом вдалося не лише з'ясувати долю вченого, а й відновити його наукову спадщину та довести, що Курц стояв біля витоків цілої школи практичного китаєзнавства та сходознавства.

За інформацією Кіктенка, радянські репресії не лише вели до загибелі людей, але й знищували їхні архіви. Крім того, з нотаток Курца відомо, що п'ять його монографій з економічної історії, присвячених Україні, Російській імперії та міжнародній торгівлі, залишилися неопублікованими.

Дослідник звернув увагу на те, що під час навчання Борис Курц створив наукову роботу, за яку був нагороджений золотою медаллю. Ця праця була опублікована в 1929 році в Харкові та була присвячена комерційним зв'язкам між Росією і Китаєм.

"Ця робота й сьогодні залишається актуальною, важливою і багато в чому неперевершеною", - наголосив він.

У коментарі для Укрінформу керівник Інституту сходознавства розповів, що кримінальна справа Бориса Курца досі знаходиться в Москві. Після багатьох років обміну листами вдалося у 2002 році отримати лише сім сторінок документів, серед яких була одна невелика чорно-біла світлина. Ця фотографія стала основою для відтворення портрета з використанням сучасних технологій і штучного інтелекту.

"Хоча ми не можемо забезпечити абсолютну точність документів, це зображення є найближчим до істини. Для мене було надзвичайно важливо 'повернути' професора Бориса Курца до його alma mater", - підкреслив Кіктенко.

Він також зазначив, що дослідження Курца щодо торговельно-економічних зв'язків між Росією та Китаєм у XVI-XVIII століттях є фундаментальним не лише для української науки, а й для глобального китаєзнавства.

"Борис Курц був свідком радянської України, яка, якщо говорити сучасною термінологією, була частиною глобальних торговельних мереж. Тому можна сподіватися, що його відкриття та ідеї знайдуть своє місце у сучасній реальності та стануть корисними для України. Я впевнений, що його наукова спадщина має величезне значення, адже вона дозволяє переосмислити минулий досвід і використовувати його у наших сучасних умовах", – підсумував Кіктенко.

Торжественний захід на честь пам'яті видатного українського сходознавця завершився хвилиною мовчання.

Борис Григорович Курц народився 5 серпня 1885 року в Києві в чеській родині. Його науковий шлях розпочався в Київському університеті Св. Володимира, де він здобув історико-філологічну освіту та отримав золоту медаль за дипломну працю "Історія російсько-китайської торгівлі в XVII-XVIII століттях".

Починаючи з 1914 року, Борис Курц обіймав посади доцента та професора в Київському університеті Святого Володимира, де навчав студентів з різних предметів.

Професор Курц став ініціатором київської школи практичного вивчення китайської мови та відігравав важливу роль у науковій та освітній діяльності України.

У період з 1930 по 1933 рік Борис Курц активно працював у Комісії з дослідження історії Близького Сходу та Візантії, що функціонувала при Всеукраїнській академії наук під керівництвом академіка А. Ю. Кримського. Його внесок у цю Комісію сприяв зміцненню міжнародних наукових зв'язків України з країнами Сходу, а також розширенню джерельної бази для вивчення економічної історії регіону.

Життєвий шлях цього науковця трагічно обірвався внаслідок сталінських репресій. 23 жовтня 1938 року Бориса Григоровича Курца було арештовано за підозрою в антирадянській діяльності, і він отримав вирок — 8 років у виправно-трудових таборах. Подальша його доля залишається загадкою; ймовірно, він загинув під час заслання. Більшість його наукових досягнень була знищена або забута через репресії.