Дослідники змогли навчити бджіл розпізнавати сигнали за системою Морзе.
Вона була спеціально адаптована для комах.
Вчені, які проводять дослідження джмелів, навчили їх розпізнавати світлові сигнали, які є свого роду аналогом азбуки Морзе. Так ці комахи знаходили ласощі, повідомляє Science Alert.
Дослідники стверджують, що це перше свідчення того, що Bombus terrestris здатні приймати рішення щодо пошуку їжі, спираючись лише на тривалість світлового сигналу. Це означає, що джмелі можуть обробляти інформацію про час подібно до хребетних. Така здатність може бути важливою для їхнього виживання в природному середовищі.
"Ми хотіли з'ясувати, чи здатні джмелі розпізнавати різницю між цими різними тривалостями, і було дуже цікаво спостерігати за ними", - заявив учений-біхевіорист Алекс Девідсон із Лондонського університету королеви Марії у Великій Британії.
У останні роки дослідники виявляють нові аспекти пізнавальних можливостей бджіл та джмелів. Ці комахи не лише займаються запиленням рослин, а й здатні до співпраці й навчання один одного вирішувати головоломки, які раніше здавалися їм важкими. Деякі види бджіл також виявили вміння розуміти та застосовувати основи математичних концепцій.
Здатність оцінювати тривалість є важливою навичкою, яка може підтримати тварин у різних ситуаціях, таких як пошук їжі, спарювання та уникнення хижаків. Девідсон разом із своїми колегами здійснили дослідження, метою якого було з'ясувати, чи можуть джмелі відрізняти короткі та довгі спалахи світла — основні елементи, що застосовуються в азбуці Морзе.
Спочатку джмелям демонстрували екран, на якому були розташовані дві миготливі лампочки на невеликій площі, призначеній для пошуку їжі. Одна лампочка миготіла довше, а інша - коротше. У рамках одного з експериментів проводили порівняння між 5-секундними імпульсами та 1-секундними спалахами. В інших випадках для довгих стимулів використовували 2,5-секундні миготіння, а для коротких - 0,5-секундні.
Один із періодів спалаху був асоційований з ласощами, тоді як інший - з гірким хініном. На початковому етапі дослідження джмелі мали навчитися розрізняти, яка тривалість спалаху відповідає винагороді, а яка - неприємному смаку. Їм потрібно було пересуватися лабіринтом, допоки не наберуть 15 правильних відповідей із 20 можливих.
Після цього дослідники провели експеримент, щоб з'ясувати, чи справді джмелі освоїли сигнали. Для цього вони повністю усунули підкріплення та виключили ймовірність, що комахи просто вловлювали аромат цукру.
Навіть у відсутності цукру джмелі віддавали перевагу певному часовому патерну, пов'язаному з підкріпленням, що відбувалося частіше, ніж можна було б очікувати випадково. Однак причина їхньої поведінки залишається незрозумілою.
Не так давно дослідники підтвердили теорію, що відтінок квітів може впливати на те, наскільки рослини приваблюють комах. Наприклад, джмелі вдвічі частіше обирають жовті квіти в порівнянні з червоними.