Науковці досліджують єгипетські мумії за допомогою запахових аналізів: для чого це потрібно?

Невидимі випари можуть дати уявлення про техніку бальзамування.

Мумії з Давнього Єгипту мають свій особливий аромат, знайомий лише тим, хто наблизився до них на достатню відстань. Нещодавно науковцям вдалося зафіксувати ці випаровування, які можуть пролити світло на методи бальзамування, що застосовувалися в античні часи, як повідомляє Science Alert.

Зазвичай дослідники застосовують інвазивний метод. Вони вирізають шматок бинта та занурюють його в розчин для аналізу хімічного складу бальзамуючого засобу. Однак ця процедура є руйнівною за своєю суттю. Іноді молекули в ході аналізу можуть розпадатися. Крім того, існує обмежена кількість частин бинта, які можна взяти для дослідження.

Тепер же вчені з Брістольського університету з'ясували, що можна відбирати проби летких органічних сполук (ЛОС) з повітря, що оточує мумію. ЛОС -- це молекули, які легко піднімаються зі свого джерела і поширюються повітрям, впливаючи на ніздрі своїми унікальними запахами.

"Запах мав ключове значення в єгипетських міфах та уявленнях про життя після смерті. Спеції були надзвичайно важливими в процесі бальзамування, оскільки їх насичений аромат допомагав приховати неприємні запахи, що виникають після смерті. Крім того, ароматичні елементи, які входили до складу бальзамувальних засобів, забезпечували захист мумій від шкідливих комах та мікробних інфекцій," -- зазначили дослідники.

У 2025 році науковці провели дослідження аромату єгипетських мумій, що зберігаються в Єгипетському музеї в Каїрі, описуючи його як "деревний", "пряний" і "солодкий". Команда з Брістольського університету прагнула зробити крок вперед, прямо пов'язавши ці давні аромати з конкретними органічними бальзамувальними речовинами, які їх викликають. Цього разу "детективом запахів" виступив молекулярний сканер.

Вони проаналізували 35 фізичних зразків (невеликі шматочки смоли, бинтів і людської тканини) з 19 мумій, які належали людям, що жили з 2000 р. до н.е. до 295 р. н.е. Вони охоплювали майже весь період проведення муміфікації в Стародавньому Єгипті. Усі зразки були взяті з мумій, що зберігаються в музеях Європи та Великої Британії.

У 2006 році вчені провели аналіз невеликих зразків мумій, використовуючи метод розчинення. Це дало команді з Брістоля можливість мати еталон для зіставлення, щоб оцінити ефективність їхнього підходу "нюхання" та визначити, які додаткові відомості він може надати.

Кожен елемент мумії поміщали в спеціальну камеру для "дихання", щоб звільнити будь-які летючі органічні сполуки, які могли зберігатися протягом сотень років. Після цього гази, що утворилися, піддавалися аналізу за допомогою методів газової хроматографії та мас-спектрометрії. Ці технології дозволяють виділити та ідентифікувати конкретні молекули в зразку, виявляючи, які жири, воски та смоли були присутні в бальзамуючій рідині.

Зазвичай основними компонентами виступали жири і масла, бджолиний віск, рослинні смоли та бітум. Проте дослідники виявили, що склад цих матеріалів еволюціонував протягом часу.

Спочатку єгиптяни бальзамували мумії, використовуючи прості рецепти з жирами та оліями. Але з часом вони ставали дедалі складнішими і включали більш дорогі матеріали, як-от смоли або олії рослин, таких як сосна, ялівець і кедр, а також бітум.

"Мумії різних історичних періодів демонструють різні леткі сполуки, що вказує на те, що аналіз летких сполук може служити мінімально інвазивним інструментом для визначення хронології мумій. Таким чином, аналіз летких органічних сполук може використовуватися як швидкий, неруйнівний, попередній метод скринінгу для отримання корисної аналітичної інформації без шкоди для цілісності зразка або для відбору зразків для складнішого та трудомісткішого аналізу", -- пишуть автори.

Нагадаємо, що нещодавно дослідники виявили найстаріші з відомих мумій, які мають вік 12 тисяч років.