Дослідники розкривають причини яскравих кольорів тропічних тварин.

Чим ближче до екватора, тим яскравіше і різноманітніше виглядає навколишнє середовище.

Тваринний світ тропіків дуже барвистий. Фестиваль кольорів і найнесподіванішого їх поєднання можна спостерігати як на суші, так і під водою: від папуг до молюсків і навіть коралових рифів. Вчені наводять низку причин, часом несподіваних, чому чим ближче ми до екватора, тим кольоровіший світ природи, пише Live Science.

Адаптивний функціонал різноманіття кольорів риб пояснюють експерти: еколог Оскар Пуебла з Центру тропічних морських досліджень у Німеччині та еволюційний біолог Роберто Арборе з Дослідницького центру біорізноманіття та генетичних ресурсів у Португалії. Феєрія кольорів в тропіках дійсно може вражати, адже здається, що яскраві забарвлення роблять тварин більш помітними й, отже, вразливими до хижаків. Проте існують механізми, які дозволяють відлякувати ворогів за допомогою кольору, що вказує на отруйність. Цей спосіб самозахисту використовують лише деякі види, оскільки в тропіках яскравість є загальним і поширеним явищем.

Дослідники зазначають, що форма і будова тварин зумовлені навколишнім середовищем, до якого вони адаптуються. Існують загальновідомі аспекти, такі як самозахист або залучення партнерів, про які вже говорилося раніше. Проте, існують також більш складні та тонкі механізми взаємодії в природі.

Наприклад, між біорізноманіттям і кольоровістю птахів спостерігається певна кореляція. Чим більше видів мешкає в конкретному регіоні, тим яскравішими стають їхні кольори. Еволюційний біолог Роберто Арборе наводить таке пояснення:

"Якщо ви живете в дуже різноманітній спільноті, такій як тропічний ліс, вам потрібно розпізнавати особин одного виду, оскільки взаємодія з особинами різних видів може бути дуже дорогою, наприклад, з точки зору спарювання".

Дослідники також зазначають, що яскравість кольорів пов'язана з теплом і наявністю їжі. Виготовлення пігментів є витратним процесом для організмів, тому тварини, що мешкають далеко від екватора, не можуть собі цього дозволити, навіть якщо це надає певні еволюційні переваги. Натомість у тропічних регіонах яскраві кольори стають корисними, оскільки виконують кілька важливих функцій: вони приваблюють партнерів для розмноження, можуть відлякувати хижаків і допомагають тваринам розрізняти своїх серед чужих. Крім того, в таких умовах є достатньо ресурсів для підтримки такої яскравості.

Під поверхнею води все виглядає зовсім по-іншому. Тут також можна помітити різноманіття кольорів, але не слід оцінювати їх з точки зору людського сприйняття. Те, що ми вважаємо яскравими відтінками, для багатьох риб може слугувати маскуванням. Наприклад, сині і жовті кольори для певних видів риб практично не відрізняються — вони сприймають лише зміни в контрастності. Таким чином, морські істоти, що мають такі кольори, вміло маскуються серед неживих об'єктів: з одного боку темрява, з іншого — світло, і в результаті формується ілюзія, ніби це не риба, а різноманітні предмети, що грають у світлотіні. Червоний колір є особливо ефективним варіантом камуфляжу, оскільки швидко розсіюється, коли світло проходить через водний шар. Тому багато тропічних морських жителів обирають саме його для захисту.

Риби не лише вражають своїми кольоровими комбінаціями, але й володіють здатністю спілкуватися. Хоча не всі види здатні до цього, риби-сирени, безумовно, мають цю можливість. Самці однієї з найменших риб на планеті - 12-міліметрової Danionella cerebrum - можуть видавати звуки, що досягають гучності понад 140 децибелів. У цих риб було виявлено унікальну систему виробництва звуків, що складається з барабанного хряща, спеціального ребра та м’яза, який не втомлюється. Це дозволяє їм з великою силою коливати барабанний хрящ і створювати швидкі та гучні звукові імпульси.