Дослідники вивчили кров осіб, що досягли значного віку, і виявили, які біомаркери можуть свідчити про тривалість життя.

Про це повідомляє "Kreschatic" з посиланням на Science Alert

Навігація: Що саме вивчали науковці Основні біомаркери, які стали предметом дослідження: Які характеристики вирізняли довгожителів: Ознаки, що частіше зустрічалися у довгожителів: Як результати пов’язані з тривалістю життя: Які показники асоціювалися з меншими шансами досягти століття: Що можна врахувати для майбутніх досліджень:

Питання довголіття десятиліттями залишається у центрі уваги медиків, генетиків і демографів. Люди, які доживають до 90 і більше років, все частіше потрапляють у поле зору науки не лише через вік, а й через якість життя. Вивчення їхнього організму дозволяє краще зрозуміти, які біологічні чинники можуть відігравати роль у досягненні такого віку. Одним із ключових напрямів аналізу стала біохімія крові.

В рамках нового масштабного дослідження були виявлені суттєві відмінності у крові між людьми, які дожили до столітнього віку, та тими, хто має коротшу тривалість життя. Дослідники вивчили 12 ключових біомаркерів, що відображають обмін речовин, функціонування печінки та нирок, запальні процеси, а також стан харчування. Виявилося, що певні показники крові можуть вказувати на ймовірність дожити до 100 років.

Що саме досліджували вчені

У дослідженні взяли участь 44 тисячі осіб віком від 64 до 99 років, яких спостерігали протягом 35-річного періоду. За цей час більше тисячі учасників досягли віку 100 років, що створило надійну основу для аналізу. Серед довгожителів переважали жінки, які становили 85% від загальної кількості.

Аналіз крові охоплював такі показники: рівень глюкози, сечової кислоти, креатиніну, заліза, холестерину, а також ферментів, що відображають стан печінки (АлАТ, АсАТ, ГГТ та інші). Додатково враховувалися ознаки запалення та недоїдання, включаючи рівень альбуміну. Усі ці маркери раніше пов'язували з віковими змінами, проте дані щодо їх ролі в довголітті були обмежені.

Ключові біомаркери, що стали об'єктом аналізу: Глюкоза в крові Креатинін Сечова кислота Загальний холестерин Залізо та його зв'язуюча здатність Ферменти печінки (АсАТ, АлАТ, ГГТ, ЛДГ, лужна фосфатаза) Альбумін як показник харчового статусу Які показники відрізняли довгожителів

Люди, які дожили до 100 років, рідше мали підвищені рівні глюкози, креатиніну та сечової кислоти. Вони частіше демонстрували стабільні, помірні значення -- не надто високі, але й не критично низькі. Це вказує на загальний баланс у роботі внутрішніх органів, особливо метаболічних систем.

Важливим виявилось те, що навіть у віці 60 років і старше біомаркери, характерні для довгожителів, демонстрували інші показники. Наприклад, підвищення рівня глюкози понад 6.5 ммоль/л або креатиніну вище 125 мкмоль/л спостерігалося серед них значно рідше. Це свідчить про те, що стан нирок, печінки та загальний метаболізм могли мати значення ще задовго до досягнення похилого віку.

Ось характеристики, які найчастіше спостерігалися у довгожителів: Постійно низький рівень глюкози Помірна кількість сечової кислоти Відсутність підвищення креатиніну Збалансований рівень холестерину Оптимальні показники печінкових ферментів Як ці результати впливають на тривалість життя?

Порівняння аналізів крові та тривалості життя виявило, що особи з нижчими значеннями сечової кислоти, глюкози і креатиніну частіше досягали ста років. Проте ті, хто мав занадто низькі рівні заліза або холестерину, рідше потрапляли до групи довгожителів. Це свідчить про важливість підтримання балансу: надмірне зниження цих показників також не є бажаним.

Клінічні норми, якими керуються у стандартних медичних рекомендаціях, були не завжди застосовні до цих людей. Часто як довгожителі, так і їхні ровесники мали показники поза межами загальноприйнятих норм. Це може свідчити про необхідність адаптації діагностичних підходів для старших вікових груп.

Які фактори можуть свідчити про зменшені шанси дожити до столітнього ювілею: недостатній рівень заліза, надто низький загальний холестерин, підвищений рівень сечової кислоти, високі показники печінкових ферментів та підвищена концентрація глюкози. Що слід взяти до уваги в перспективі.

Попри те, що дослідження не надає можливості сформулювати чіткі висновки щодо причин змін біомаркерів, воно акцентує увагу на важливості підтримки метаболічного балансу. Нормальна функція нирок і печінки, а також стабільний рівень глюкози та заліза, очевидно, можуть чинити тривалий вплив. Водночас роль харчування, фізичних навантажень та генетичних факторів потребує додаткового вивчення.

Дослідження акцентує увагу на тому, що навіть незначні зміни у показниках можуть мати важливе значення в перспективі. Моніторинг власного здоров'я, регулярне проходження аналізів та своєчасна реакція на зміни — це засоби, які здатні підтримати високий рівень життя в літньому віці.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що дослідження підтвердило, що рослинна дієта зменшує ризик раку легенів і загальну смертність.