Дослідники виявили одну з причин, що призвела до занепаду цивілізації мая.

Дослідження вперше дало можливість встановити кліматичні умови різних сезонів у часи занепаду цивілізації.

Хімічний аналіз сталагмітів з печери на півночі півострова Юкатан, Мексика, показав, що між 871 і 1021 роками н.е. регіон пережив серію посух, зокрема одну безперервну, яка тривала 13 років. Ці кліматичні потрясіння збігаються з періодом соціально-політичного занепаду класичної цивілізації мая, повідомляє Phys.

Група дослідників з Кембриджського університету вперше змогла розділити інформацію про кількість опадів на вологі та сухі періоди. Це стало можливим завдяки дослідженню відносно товстих річних шарів сталагміта, які мають товщину близько 1 мм. Аналіз співвідношення ізотопів кисню в цих шарах дозволив виявити, чи були достатні опади під час сезону дощів.

Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, виявило, що південні міста цивілізації мая були покинуті півтора століття перед їх остаточним занепадом. У цей період династії втратили свою силу, а політичний центр перемістився на північ. Вчені зафіксували щонайменше вісім "вологих" посух, які тривали три роки і більше. Найтриваліша з таких посух тривала понад десять років, досягаючи 13 років, і навіть у разі наявності розвинутих систем управління водними ресурсами це могло суттєво вплинути на сільське господарство та соціальну стабільність.

Дані зі сталагмітів узгоджуються з археологічними свідченнями. Зокрема, в періоди сильної посухи в таких центрах, як Чичен-Іца, повністю припинялася діяльність, згідно з датами, що може свідчити про переорієнтацію зусиль суспільства на виживання.

"Це не обов'язково означає, що майя покинули Чичен-Іцу в ці періоди сильної посухи, але, ймовірно, у них були більш нагальні справи, про які варто було турбуватися, ніж будівництво пам'ятників, наприклад, чи вродиться врожай, на який вони покладалися", - зазначив провідний автор дослідження, доктор Деніел Х. Джеймс.

Попередні дослідження базувалися переважно на даних із донних відкладів озер, які дають загальну картину, але не дозволяють встановити детальну хронологію. Натомість сталагміти зберігають кліматичну історію з високою річною точністю, що дає змогу зіставити її з історичними записами мая. На думку дослідників, такі зразки можуть не лише уточнити перебіг подій термінального класичного періоду, а й надати дані про частоту тропічних штормів та інші кліматичні явища у відносно недавньому минулому.