Дослідники оприлюднили нові факти про "жахливі" умови життя римських військових на рубежах імперії.

Дослідники вивчили кишкові бактерії стародавніх римлян.

Дослідники з Кембриджського та Оксфордського університетів виявили, що римські легіонери, що служили у форті Віндоланда, недалеко від Адріанового вала на півночі Англії, страждали від паразитів, які значно знижували їхню бойову готовність, повідомляє Science Alert.

Окрім проблем з вошами на одязі та нежитю, римські воїни також страждали від хронічних кишкових інфекцій, які призводили до діареї, болів у животі та нудоти.

Попри те, що римляни мали знання про кишкових червів, їхні медики були обмежені в можливостях лікування заражень цими паразитами або надання допомоги тим, хто страждав на діарею. Це призводило до того, що симптоми могли тривати довше і погіршуватися. Вважається, що такі хронічні інфекції могли ослаблювати солдатів і знижувати їхній бойовий потенціал. Гельмінти самі по собі здатні викликати нудоту, спазми та діарею, -- зазначила Марісса Леджер, археолог з Університету Макмастера в Канаді, яка очолює дослідження.

Дослідники проаналізували 60 зразків осадових порід, отриманих із каналізаційних стоків, що містили залишки давніх екскрементів та інші відходи, змиті з території форту і навколишніх поселень, датованих III століттям нашої ери. Відходи з туалетів форту скидались у струмок, що протікав на північ від нього.

Під час раніше проведених археологічних досліджень у Віндоланді науковці натрапили на величезну кількість органічних залишків, які збереглися завдяки болотистому ґрунту. Серед знахідок було знайдено більше 5000 шкіряних черевиків, дерев'яний фалос, а також понад 1700 тонких дерев'яних табличок з написами чорнилом, що відображають щоденне життя в фортеці.

Швидше за все, щоденне життя військових на цій території зосереджувалося на охороні Адріанового вала, котрий проходив на північ від форту. Це укріплення слугувало оборонною лінією, що тяглася зі сходу на захід від Північного моря до Ірландського моря. Для забезпечення комфортного перебування на римському кордоні в форте були облаштовані лазні, туалети та джерела питної води. Проте навіть у таких умовах солдати не уникали кишкових інфекцій, серед яких були круглі черв'яки, волосоголовці та, можливо, лямбліоз — мікроскопічний одноклітинний паразит, що викликав діарею.

Цей мікроорганізм став справжнім відкриттям для науковців, адже вперше підтвердив існування Giardia duodenalis на території римської Британії.

Попри те, що в форті був облаштований банний комплекс, тут все ж відзначалися спалахи хвороб, що виникали через неналежні санітарні умови. Зокрема, забруднення їжі, води та рук солдатів фекаліями сприяло поширенню паразитів по всій території фортеці протягом багатьох століть. Зразки, отримані з відкладень 85 року нашої ери, також містили круглих червів.

Внаслідок цього, люди, які потерпали від паразитарних недуг, зазнавали значних проблем зі здоров'ям через зневоднення, що виникало внаслідок хронічних інфекцій, які могли тривати протягом кількох тижнів, викликаючи сильну втому та втрату ваги. Ці обставини стали каталізатором для розповсюдження інших надзвичайно небезпечних кишкових патогенів, що створювало сприятливі умови для спалахів сальмонельозу та шигельозу.

Склад паразитів у Віндоланді нагадує той, що виявлений в інших римських військових таборах, зокрема в Австрії, Нідерландах і Шотландії. Це, ймовірно, свідчить про однорідність харчування, яке в основному складалося з свинини.

Дослідники звертають увагу на те, що в урбанізованих районах, таких як Лондон і Йорк, спостерігалася більша різноманітність паразитів, серед яких були стрічкові черв'яки, що паразитують на рибі та м'ясних продуктах.

Археологи нещодавно виявили в стінах 2000-річного форту в Іспанії одинокий людський череп. Після детального вивчення з'ясувалося, що цей череп належав місцевому воїну, якого римляни жорстоко вбили, відтяли йому голову та виставили її на стіні форту як попередження для інших.