Науковці відкрили загадку найбільшої планети в Сонячній системі: що приховано під бурями Юпітера.

Хмари Юпітера настільки густі, що жоден космічний апарат не зміг точно визначити, що приховано під ними на найбільшій планеті Сонячної системи. Зонд Galileo втратив зв'язок із Землею ще в 2003 році, коли занурився у щільну атмосферу, тоді як сучасний апарат Juno проводить спостереження за планетою з безпечної орбіти.

На сайті Phys.org висвітлюється сучасне комп'ютерне моделювання, що відкриває нові горизонти в дослідженні гіганта.

Команда під керівництвом Джихюна Яна з Чиказького університету об'єднала хімію та гідродинаміку (наука про рух рідин і газів -- ред.) в одну складну модель.

Результати аналізу вражають: Юпітер має близько півтора разів більше кисню, ніж Сонце. Це ставить під сумнів раніше існуючі теорії, згідно з якими рівень кисню на цій планеті мав би становити лише одну третину від сонячного.

"Це питання обговорюється вже давно в сфері планетології. Це також демонструє, яким чином новітні обчислювальні моделі здатні трансформувати наше сприйняття інших планет," – підкреслив Ян.

Кількість кисню, який на Юпітері переважно зв'язаний у молекулах води чи льоду, є "архівним записом" історії планети.

Знаючи точну концентрацію елементів, вчені можуть визначити:

Ще одне відкриття моделі стосується руху атмосфери. Виявилося, що гази переміщуються вертикально набагато повільніше, ніж вважалося.

Для того щоб молекули змогли подолати один шар атмосфери, їм може знадобитися кілька тижнів, а не години, як вважалося раніше. Це свідчить про те, що процеси в глибинах газових гігантів є набагато стабільнішими та менш активними.

Нагадуємо, що Європа, супутник Юпітера, вважалася одним з найобіцяючих об'єктів для пошуків життя. Проте нещодавно проведене дослідження виявило, що океан під її крижаною поверхнею може бути занадто "спокійним" для підтримки життєвих процесів.