Дослідники пояснили, як виник "Великий каньйон" у водах Атлантичного океану.

Його довжина становить 500 кілометрів.

Учені пояснили, які сили "вирили" Комплекс Королівської западини, що розташовується на відстані близько 1000 кілометрів від узбережжя Португалії і відомий як "Великий каньйон Атлантики", повідомляє Science Alert. Гігантська мережа западин і басейнів простягається на 500 кілометрів, вчені довго сперечалися про те, як вона утворилася.

Одна з можливих теорій стверджувала, що ці утворення виникли внаслідок розриву океанічної кори. Проте в новому дослідженні, проведеному командою вчених з Центру океанологічних досліджень ім. Гельмгольца GEOMAR у Німеччині, було вирішено глибше проаналізувати цю проблему. Як з'ясувалося, ситуація є набагато більш складною, ніж вважалося раніше.

Дослідники вважають, що формування Комплексу Королівської западини зумовлено поєднанням впливу тепла, що виходить від мантійного плюма, та значного тиску на межі тектонічних плит.

"Дослідники давно підозрювали, що тектонічні процеси -- тобто рухи земної кори -- зіграли центральну роль у формуванні Королівської западини. Наші результати вперше пояснюють, чому ця чудова структура утворилася саме в цьому місці", -- заявив морський геолог Антьє Дюркефельден з GEOMAR.

У процесі свого дослідження науковці застосували гідролокатор для створення карти цього району, а потім відібрали зразки вулканічних порід з кількох місць усередині западини. Це дозволило провести аналіз їхнього хімічного складу, що, у свою чергу, допомогло встановити їхній вік та походження.

Внаслідок проведених досліджень вчені досягли кількох важливих висновків. По-перше, їм вдалося точніше встановити період формування западини, що відбувся приблизно 37-24 мільйони років тому. Додатково, вони знайшли свідчення про існування розлому тектонічних плит, який в свою чергу призвів до утворення Кембриджського термодинамічного комплексу (КТК) та його подальшого розвитку. Ймовірно, саме уздовж цього межування відбулося значне розтягнення.

Межа плит проходить саме в цьому регіоні, ймовірно, через наявність мантійного плюму в цьому районі, який ефективно спрямовував межу та її розтріскування шляхом найменшого спротиву і допоміг визначити місце формування КТК.

"Ця ущільнена та розігріта кора, ймовірно, ослабила механічні характеристики регіону, внаслідок чого межа плит перемістилася саме в цьому місці," — зазначив морський геолог Йорг Гельдмахер з GEOMAR.

Проте, незважаючи на величезні тектонічні сили, їх потужність і стабільність виявилися недостатніми для утворення справжнього Серединно-Атлантичного хребта. "Коли межа плит згодом перемістилася далі на південь, у напрямку до сучасних Азорських островів, процес формування Королівської западини також зупинився", – зазначив Гельдмахер.

Раніше вчені показали "загублене місто", яке розташоване недалеко від Серединно-Атлантичного хребта.