Науковці розробили синтетичний алмаз, що перевищує натуральний за твердістю.

Він має іншу внутрішню організацію.

Вченим вдалося створити в лабораторії штучний алмаз, який міцністю не поступається, а навіть перевершує натуральний. Для цього вони використали новий підхід до створення алмазів, повідомляє Science Alert.

Група науковців піддала графіт інтенсивному тиску, а потім нагріла його до 1800 Кельвінів (1527 градусів Цельсія). В результаті цього експерименту був отриманий алмаз з гексагональною кристалічною структурою, на відміну від традиційного кубічного варіанту.

Гексагональний алмаз, також відомий як лонсдейліт, був вперше помічений науковцями більше ніж півстоліття тому, коли його знайшли в зоні падіння метеорита. Нещодавнє дослідження стало першим надійним свідченням того, що така внутрішня структура може значно підвищувати жорсткість матеріалу.

"Природні та синтетичні алмази, як правило, мають кубічну решітку, в той час як рідкісна гексагональна структура, відома як гексагональний алмаз (HD), залишається в значній мірі недослідженою через її низьку чистоту та маленький розмір більшості зразків. Синтезування HD є складним процесом, і навіть питання про його існування викликає суперечки", — зазначили науковці.

Нещодавно отриманий алмаз має твердість 155 гігапаскалів (ГПа). Це значення вказує на тиск, який матеріал здатен витримати. Для порівняння, природний алмаз демонструє максимальну твердість приблизно 110 ГПа.

Отриманий алмаз залишається недоторканим при температурі щонайменше 1100 градусів Цельсія. Для порівняння, у наноалмазів, які часто використовуються у промислових потребах, ця температура становить 900 градусів за Цельсієм.

Науковці раніше висловили припущення, що в глибинах земної мантії може існувати величезне скупчення алмазів, оцінене в квадрильйон тонн. Однак ці дорогоцінні камені розташовані на глибині понад 160 кілометрів, що є значно нижче за межі, до яких коли-небудь доходили бурові дослідження.