Дослідники вивчили фекалії, що мають 1300-річну історію, і були вражені тим, що виявили в них.

Вчені використовували методи молекулярного аналізу для вивчення 10 стародавніх зразків висушених фекалій.

Учені, які аналізують 1300-річні людські фекалії з "Печери Мертвих Дітей" у Мексиці, виявили, що понад тисячоліття тому люди часто стикалися з важкими кишковими інфекціями. Про це пише Live Science.

"Робота з цими давніми зразками нагадувала відкриття біологічної капсули часу, де кожен екземпляр розкриває нові аспекти здоров'я та повсякденного життя людей", - зазначив Дрю Капоне, керівник дослідження та доцент кафедри охорони навколишнього середовища в Університеті Індіани.

Згадується, що Капоне та його команда застосували молекулярно-аналітичні методи для дослідження десяти зразків стародавніх висушених фекалій, відомих як палеофекалії. Ці зразки були виявлені в печері, розташованій в долині Ріо-Сапе, на північ від Дуранго, що на північному заході Мексики, і мають датування в межах 725-920 років нашої ери. Результати їхнього дослідження були опубліковані в журналі PLOS One.

Цікаве відкриття сталося наприкінці 1950-х років, коли археологи виявили "Печеру Мертвих Дітей". У ній вони знайшли величезну купу відходів, що містила як людські, так і нелюдські палеофекалії, залишки рослинності, а також кістки тварин і людей. Ця печера слугувала притулком для представників доісторичної культури Лома-Сан-Габріель, які займалися невеликим сільським господарством, виготовляли унікальну кераміку, мешкали в маленьких громадах і іноді вдавалися до практики дитячих жертвопринесень. На честь знайдених там дитячих скелетів археологи дали печері таку назву.

Раніше проведені дослідження палеофекалій з печери виявили сліди яєць анкілостоми, волосоголовця та гостриків. Це свідчить про те, що особи, які залишали свої екскременти в цій печері, могли бути носіями різноманітних паразитів.

У новій науковій роботі дослідники застосували інноваційні молекулярні технології для виявлення нових мікробів у палеофекаліях, зібраних під час 10 "випадків дефекації". Це дослідження спрямоване на поглиблення розуміння захворювань серед народу Лома. Співавтор роботи, Джо Браун, який є професором екологічних наук в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Хілл, зазначив:

"Застосування сучасних молекулярних методів для вивчення минулого має величезний потенціал".

Цікаво, що вчені змогли виділити ДНК з десяти зразків палеокеанічних фекалій, після чого застосували полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) для ампліфікації мікробної ДНК. У кожному зразку виявили щонайменше одного патогена або кишковий мікроб. Найпоширенішими з них були кишковий паразит Blastocystis, який викликає шлунково-кишкові розлади, а також декілька штамів кишкової палички E. coli, знайдені у 70% зразків. Крім того, дослідники виявили наявність гостриків, шигел і лямблій, які також спричиняють різноманітні кишкові захворювання.

На думку вчених, велика кількість мікробів, виявлених у палеофекаліях, свідчить про погану санітарію в культурі Лома-Сан-Габріель у період з 600 до 800 року н.е., що призвело до впливу фекальних відходів із навколишнього середовища. Люди, ймовірно, поглинали мікроби через питну воду, ґрунт або їжу, забруднені фекаліями.

Вчені підкреслили, що незважаючи на те, що гени, пов'язані з патогенами, зберігалися в палеофекаліях протягом 1300 років, у зразках могли міститися й інші патогени, які з тих пір розклалися і стали недоступними для виявлення. Тим не менш, нове дослідження виявило ДНК патогенів, які раніше не були виявлені в палеофекаліях, зокрема Blastocystis і Shigella.

"Використання цих підходів до інших древніх артефактів відкриває нові горизонти для поглиблення нашого знання про спосіб життя давніх цивілізацій та патогени, що могли позначитися на їхньому здоров'ї," - зазначають науковці.

Археологи нещодавно натрапили на військову фортецю, що датується 3500 роками, з характерною зигзагоподібною стіною на північному заході Синайської пустелі в Єгипті, поблизу берегів Середземного моря. Ця фортеця вражаюче збереглася, і серед її руїн виявлено залишки печей, а також шматочок скам'янілого тіста, яке, на жаль, так і не дісталося до солдатів, що її охороняли.