Дослідники виявили підводну гробницю в глибинах Арктики. Зображення.

На початку року вчені, що працюють у рамках норвезької державної дослідницької програми, виявили дивовижну знахідку. У глибинах Арктики вони натрапили на зуби, кістки та різноманітні артефакти.

Згідно з інформацією, опублікованою в Science Alert, команда дослідників займалася дослідженням морського дна за допомогою дистанційно керованого підводного апарату (ROV). І раптом у його зображенні з'явилася незвична область, яка помітно контрастувала з переважно однорідним рельєфом.

Це виявилася щільна колонія трубчастих червів. Їхні довгі, тонкі тіла підіймалися над морським дном, нагадуючи маленькі волоски. Коли апарат почав процес збору зразків, його оточила густая чорна хмара, на мить повністю закривши видимість. Потрібен був деякий час, щоб темний шлейф розвіявся, і дослідники змогли побачити внизу ціле середовище, наповнене дрібними рухливими істотами, які металися серед кісток і зубів. Здавалося, що вони натрапили на підводну могилу.

Чорні шлейфи зазвичай формуються в областях, де в морських осадках скупчується велика кількість органічних матеріалів. Вони є ознакою інтенсивного розмноження бактерій та істотного споживання кисню.

Апарат помістив зразок із незвичайної ділянки у спеціальний контейнер і повернувся на поверхню. "Запах виявився не таким уже й поганим, але про всяк випадок ми скористалися протигазами", - йдеться в бортовому щоденнику наукової експедиції, який був опублікований в інтернеті у травні.

Після аналізу відібраних зразків виявилося, що дослідники випадково натрапили на місце, де знаходяться залишки кита. "Ці спостереження яскраво демонструють, що навіть на перший погляд незначні ділянки глибоководного дна можуть приховувати вражаючі явища, зокрема падіння китів", – зазначила команда у своєму звіті для національної норвезької програми картографування морського дна MAREANO.

Ця знахідка підкреслює можливі загрози, пов'язані з майбутнім видобутком корисних копалин з морського дна. Океанічне дно, багате на мінеральні ресурси, також є домом для багатьох живих істот. Деякі морські біологи висловлюють занепокоєння, що глибоководний видобуток може негативно вплинути на існування цінних природних екосистем, про які ми поки що маємо обмежене знання.

Падіння кита - це природний процес, при якому після загибелі великої істоти вона опускається на дно океану, ставши джерелом життя для численних морських створінь. Це явище можна порівняти з оазою в посушливій місцевості. Розкладаючеся м'ясо та кістки ссавця живлять навколишню екосистему, сприяючи збільшенню біорізноманіття і виконуючи важливу роль як проміжні осередки для організмів, які можуть розширювати свої ареали на нові території.

Такі скупчення решток китів також сприяють поглинанню й тривалому зберіганню вуглецю та беруть участь у кругообігу сірки, азоту й фосфору. Вони відіграють важливу роль у глибоководних екосистемах, тому розкопування таких ділянок може становити загрозу для місцевих природних оселищ. До того ж китовий скелет не завжди легко помітити.

Недавня знахідка в Арктичному регіоні підтверджує це твердження. Кістки китів іноді занурюються під товщу донних відкладень, що ускладнює їх виявлення. Через це такі рештки можуть бути під загрозою внаслідок майбутніх робіт з видобутку корисних копалин. Наприклад, під час експедиції біля австралійського узбережжя в 2017 році вчені натрапили на природне скупчення китячих залишків, яке виявилося в зоні тралення на глибині приблизно 1000 метрів.

Якщо в майбутньому дослідження та видобуток ресурсів не будуть проводитися з необхідною обережністю, важливі джерела харчування для мешканців глибоководних екосистем можуть бути знищені під час використання важкої техніки. "Ці унікальні потоки органічних речовин забезпечують існування спеціалізованих, часто тимчасових угруповань живих організмів. Їхня географія, поширення, екологічні ролі та взаємозв'язки між популяціями в різних регіонах глибокого океану залишаються практично невідомими", - зазначили експерти норвезької програми MAREANO.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як вчені суттєво переглянули датування періоду, коли жив ключовий предок людини.