Дослідники виявили причину, чому самиці ссавців мають більшу тривалість життя, ніж самці.

Тривалість існування людини визначається не лише її звичками чи оточенням, але й статевими хромосомами.

В середньому жінки на планеті мають тривалість життя на 5,4 роки більшу, ніж чоловіки. Цю ж тенденцію можна спостерігати й у інших представників класу ссавців, де самки також живуть довше, ніж самці. Міжнародна команда дослідників вперше детально вивчила еволюційні причини цього явища, провівши аналіз понад тисячі видів ссавців і птахів, повідомляє ScienceAlert.

Дослідження, опубліковане у журналі Science Advances, очолила Йоганна Штарк з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка. Вчені вивчили тривалість життя тварин у зоопарках і диких популяціях, щоб з'ясувати, як статеві хромосоми впливають на довголіття.

У світі ссавців самки володіють парою Х-хромосом, тоді як самці мають одну Х і одну Y-хромосому, що робить їх гетерогаметними. У птахів ситуація є протилежною: самки мають хромосоми Z і W, а самці - дві Z. Вчені вже давно висловлювали припущення, що ця хромосомна асиметрія може бути причиною відмінностей у тривалості життя між статями.

Дослідження, проведене на основі аналізу більш ніж 1176 видів ссавців і птахів, що утримуються в зоопарках, підтвердило цю гіпотезу. З'ясувалося, що у 72% видів ссавців самки мали тенденцію жити приблизно на 12% довше, ніж самці. У той же час, серед 68% видів птахів спостерігалася зворотна тенденція: самці в середньому перевищували самок за тривалістю життя на 5%.

Для того щоб перевірити ці спостереження в природних умовах, дослідники провели додатковий аналіз даних, що стосуються 110 видів диких тварин. Результати показали, що виявлена закономірність зберігається і навіть стає більш вираженою: у ссавців перевага самок виявилася в півтора раза більша, ніж у зоопарках, а у птахів – у п'ять разів.

Дослідники зазначають, що наявність різниці у тривалості життя, навіть у контрольованих умовах зоопарків, вказує на те, що генетичні фактори, зокрема комплекти статевих хромосом, мають значний вплив на довголіття. Разом з тим, екологічні та поведінкові аспекти також відіграють важливу роль у цьому процесі.

"Штарк зазначає, що деякі види демонструють іншу тенденцію. Наприклад, у випадку з хижими птахами самки, як правило, мають більші розміри та триваліше життя в порівнянні з самцями."

Дослідники підкреслюють, що соціальна поведінка та методи розмноження також грають важливу роль у тривалості життя різних видів. Наприклад, у немоногамних ссавців, де самці активно змагаються за увагу самок, ймовірність їх ранньої загибелі вища. Натомість у птахів, серед яких переважають моногамні види, самці мають більше шансів дожити до пізнього віку завдяки меншій конкуренції.

Ще одним ключовим аспектом є увага батьків. У видів, де самки піклуються про своє потомство до моменту його статевої зрілості—як, наприклад, у приматів—тривалість їхнього життя сприяє виживанню малят і посилює еволюційні перспективи виду.

Вчені з'ясували, що тривалість життя дорослих особин визначається взаємодією генетичних, екологічних і поведінкових чинників. Однак, навіть за різних умов навколишнього середовища, певні статеві відмінності залишаються незмінними на рівні популяції.

Таким чином, результати підтверджують, що еволюція і структура статевих хромосом мають прямий вплив на довголіття ссавців і птахів. А отже, те, що самки живуть довше -- не випадковість, а глибоко закорінений еволюційний механізм.

Раніше дослідження п'яти поширених видів диких птахів в Австралії виявило, що в середньому 4,8% особин мають статеві органи, які не відповідають їхнім хромосомам. Явище "зміни статі" спостерігається значно частіше, ніж вважалося раніше. Ця невідповідність між генетичною і фізичною статтю кидає виклик уявленням про біологію птахів і має велике значення для програм розведення.