Неймовірна знахідка під кригою Антарктики: що виявили дослідники, пробуривши на рекордну глибину

Вперше в історії дослідники здійснили буріння на безпрецедентну глибину під Західно-Антарктичним льодовиковим покривом і виявили свідчення того, що мільйони років тому на цій території міг існувати відкритий океан. Команда вивчила лід та осадові породи, які зберігають дані про епохи потепління на Землі, що може допомогти в прогнозуванні майбутнього танення льодовиків.

Про це повідомило видання Science Alert.

Йдеться про регіон, що містить стільки льоду, що його повне танення може підняти рівень Світового океану на 4-5 метрів. Дослідження провела міжнародна група з 29 учених.

Буріння відбувалося на льодовиковому підйомі Крері на шельфовому льодовику Росса. Науковці пройшли 523 метри льоду та ще 228 метрів давніх порід і мулу під ним. Проєкт очолили представники Наук про Землю Нової Зеландії, Університету Вікторії у Веллінгтоні та Антарктиди Нової Зеландії.

Зразки, що були зібрані, охоплюють часовий проміжок до 23 мільйонів років. Деякі осадові породи відповідають звичайним відкладенням, які формуються під льодовиковими покривами. Проте, науковці також виявили частини черепашок та залишки морських істот, які потребують світла для життя. Цей тип матеріалу є типовим для відкритих океанічних вод або країв шельфових льодовиків, де відбувається відколювання айсбергів.

Раніше науковці висловлювали думки, що цей район міг бути відкритим океаном, що свідчило б про відступ шельфового льодовика Росса і можливий крах Західно-Антарктичного льодовикового щита. Однак залишалося невідомим, у який саме період це сталося. Нові дослідження вперше надають послідовний хронологічний запис екологічних змін та надійні докази наявності відкритої води в цьому регіоні.

Попередні дослідження показують, що зразки охоплюють етапи, коли середня температура Землі була приблизно на 2 °C вищою за рівень до індустріальної епохи. Це має особливе значення, враховуючи сучасні тенденції глобального потепління.

Супутникові спостереження останніх десятиліть фіксують прискорену втрату маси льодовикового щита. Водночас залишається невизначеність щодо того, яке підвищення температури може спровокувати стрімкий відступ льоду. Досі моделісти спиралися переважно на геологічні дані з віддаленіших районів.

Буріння було завершено в січні. Взірці керна були перевезені на відстань понад 1100 кілометрів через шельфовий льодовик Росса до станції Скотт, звідки їх доставлять до Нової Зеландії для подальшого вивчення.

Нагадуємо, що нещодавні дослідження виявили, що Кривавий водоспад в Антарктиді реагує на внутрішні рухи та напруження льодовика. Подія, що сталася в 2018 році, стала унікальною можливістю для одночасного збору декількох важливих вимірювань.