Континенти повільно відокремлюються від Землі: які наслідки це може мати для людства?

Дослідження виявили незадовільні результати.

На перший погляд, може здатися, що континенти Землі - це щось постійне, що вони залишаються непорушними та не змінюються протягом часу. Однак геологія підтверджує, що з земною сушею постійно відбуваються активні процеси, зокрема її відслоювання, передає Science Alert.

Не так давно науковці змогли розгадати давню таємницю океанічного вулканізму та тектоніки плит, а також з'ясувати, чому деякі острови містять значну частину материкового матеріалу, незважаючи на свою віддаленість від материкових плит. Дослідження, проведені фахівцями Університету Саутгемптона, показали, що ці складні явища відбуваються, коли континенти піддаються відслоюванню знизу під впливом потужних тектонічних сил, що викликані повільно поширюваними "хвилями мантії".

Коли континентальні плити розриваються та починають свій рух, гаряча і повільно течія верхня мантія відділяє їх від земної поверхні. Внаслідок цього процесу матеріал, який відривається, переміщується на великі відстані, збагачуючи океанічну мантію та живлячи вулканічну активність протягом численних геологічних епох.

"Протягом багатьох років ми вважали, що мантія під океанами має вигляд, схожий на забруднений, ніби частини давніх континентів якимось чином опинилися в цій області", - зазначив головний автор дослідження, геолог Томас Гернон з Університету Саутгемптона.

Запропонована концепція "мантійних хвиль" разом із відокремленням кори дає змогу пояснити процес збагачення. Коли континент зазнає розриву, це запускає серію нестабільних явищ, або ж мантійних хвиль, які поширюються вздовж підошви континентів на глибинах від 150 до 200 кілометрів. Ці хвилі відшаровують континенти знизу, від їхніх кореневих шарів, і здатні переносити континентальний матеріал на відстані понад 1 000 кілометрів у океанічну мантію, що сприяє виникненню вулканічних активностей. Такі виверження можуть тривати десятки мільйонів років.

Цей процес відбувається надзвичайно повільно, в геологічних масштабах часу. Якби ми сказали, що це відбувається зі швидкістю равлика - це було б заниженням. Уламки континентів занурюються в океани зі швидкістю, яка в мільйон разів повільніша за реальну швидкість равлика. Однак це також означає, що хімічний слід континентів зберігається ще довгий час після їхнього руйнування.