Прозорий діалог сприяє переконанню тих, хто підтримує теорії змов.

Дослідження виявило, що лише чесне і відкрите спілкування може бути дієвим у ситуаціях з сильною поляризацією суспільства, особливо в контексті взаємодії з людьми, які підтримують теорії змови.

Новий аналіз, опублікований у British Journal of Political Science, показав, що в умовах високої поляризації відкритий діалог є єдиним ефективним методом передачі інформації, навіть для тих, хто підтримує теорії змови. Дослідницька команда з Університету Штутгарта в Німеччині вивчила дані з двох великих опитувань, проведених у Німеччині та Австрії, які охопили понад чотири тисячі респондентів.

Відкрите спілкування можна охарактеризувати як формат вільного обговорення, яке має на меті спонукати до роздумів, не перетворюючись на дебати чи змагання за спільні позиції. Дослідження свідчать, що комунікаційні методи, що базуються на суперечках та викликах, не є ефективними у ситуаціях з високою поляризацією. Проте, коли рівень суспільної поляризації не є надто високим, спосіб піднесення інформації не впливає на успішність деполяризації думок інших. У таких обставинах досить просто надати доступ до інформації, щоб змінити погляди людей.

Дослідники проаналізували результати двох опитувальних експериментів, проведених серед населення Німеччини та Австрії під час кризи, пов'язаної з COVID-19. Перший експеримент у Німеччині стосувався питання пріоритетності здоров'я чи свободи, другий в Австрії -- запровадження обов'язкової вакцинації. Німецький опитувальний експеримент охопив дві тисячі сто тридцять два респонденти, австрійський -- дві тисячі сто тридцять чотири респонденти.

У німецькому дослідженні виявилося, що коли мова заходила про контроверсійне питання щодо пріоритету індивідуальної свободи над громадським здоров'ям, учасники, які висловлювали свої думки в режимі протистояння, пропонували менш конструктивні рішення. Навпаки, серед респондентів, які діяли в дусі співпраці, половина з них висунула продуктивні ідеї, тоді як лише п'ять відсотків тих, хто займав позицію протистояння, зробили аналогічні пропозиції.

Учасники опитування в Австрії виявили значну поляризацію своїх думок. Близько 69,5% респондентів мали чіткі та сильні погляди на вакцинацію, тоді як тільки 37,3% німців демонстрували аналогічну визначеність у питаннях здоров'я у порівнянні зі свободою. Дослідження показало, що для пом'якшення впертих переконань людей необхідне відкрите спілкування.

Коментуючи результати австрійського опитування, провідний дослідник Сімон Штокер, науковий співробітник Університету Штутгарта в Німеччині, підкреслив: "Ці дані свідчать про те, що в умовах високої поляризації спроби конфронтації учасників, які мають протилежні погляди, а також заклики до пошуку спільних інтересів з іншою стороною, виявляються контрпродуктивними і, здається, сприймаються як загроза власним переконанням. Лише невелике втручання у вигляді відкритого запитання може забезпечити позитивний результат у таких поляризованих умовах."

Дослідник Андре Бехтігер, який обіймає посаду виконавчого директора Інституту соціальних наук Університету Штутгарта, акцентував увагу на значущості ефективної комунікації з політичних питань у сучасному світі. "Ми фіксуємо зниження рівня аргументативної складності та поваги до різних точок зору в обговореннях, що часто супроводжується поляризацією думок," -- зазначив Бехтігер. Він також підкреслив, що важливо, щоб люди навчалися правильно налаштовувати політичні комунікації, особливо в онлайн-просторі, де дебати можуть швидко перетворитися на неконструктивні нападки.

Дослідження науковців також має наслідки для деполяризації прихильників теорій змови. Вони виявили, що лише відкрите запитування мало хоча б невеликий вплив на деполяризацію серед людей з екстремальними конспірологічними поглядами. У таких випадках комунікативні техніки у формі відкритого запитування сформували єдиний режим спілкування, який допоміг створити більш продуктивні розмови.

Результати дослідження мають практичне значення для сучасного суспільства, яке стикається з зростаючою поляризацією думок з різних питань. Особливо актуальними ці висновки є для онлайн-комунікації, де часто відбуваються гострі дискусії, які рідко призводять до конструктивного діалогу. Дослідники наголошують, що у високополяризованих ситуаціях спроби переконати опонента через дебати або пошук компромісу можуть бути сприйняті як загроза власній позиції і призвести до ще більшого опору.

Натомість відкрите запитування, яке не передбачає прямого виклику переконанням людини, дозволяє їй самостійно переосмислити свою позицію без відчуття тиску або загрози. Цей підхід виявився особливо ефективним у роботі з людьми, які мають екстремальні погляди, включаючи прихильників теорій змови. Хоча ефект від такого спілкування може бути невеликим, він є єдиним способом, який взагалі працює в таких умовах.

Дослідження також виявило, що в умовах менше поляризації спосіб передачі інформації не є вирішальним. Досить забезпечити людей доступом до даних, щоб вони змогли змінити свої погляди. Це вказує на те, що ступінь поляризації в суспільстві визначає ефективність певних комунікативних стратегій. У випадках помірної поляризації можна застосовувати різноманітні комунікаційні методи, тоді як в умовах високої поляризації слід обирати більш обережний і прозорий підхід.

Результати цього дослідження є надзвичайно важливими для сфери політичної комунікації, медіа, освіти та інших областей, де відбувається обмін думками щодо спірних тем. Освоєння ефективних стратегій спілкування в умовах поляризації може суттєво зменшити соціальну напругу та підтримати більш продуктивний діалог між людьми з різними точками зору.