Лише 1200 людей залишилося в живих: мільйон років тому людська цивілізація була на межі зникнення.

Сучасна людська раса, як біологічний вид, демонструє вражаючі досягнення: ми освоїли всі куточки Землі, заселили різноманітні кліматичні зони та продовжуємо зростати чисельно. Проте в нашій історії був період, коли існування Homo як виду опинилося під загрозою.

Як пише видання Daily Galaxy, приблизно мільйон років тому чисельність наших предків могла скоротитися до 1280 особин, у результаті чого людська раса виявилася межі вимирання. Ця драматична подія отримала назву "генетичне пляшкове горлечко" і тривала понад 100 000 років. На думку вчених, вона могла відіграти важливу роль у формуванні шляху еволюції. Зокрема через те, що майже повністю винищений вид зумів вижити, розмножитись і перетворитись на глобальну популяцію, яку ми бачимо сьогодні.

Населення на межі

Дослідження катастрофи далекого минулого було опубліковане у журналі Science. Для нього вчені проаналізували генетичні дані 3154 сучасних людей, включивши у вибірку представників африканських і неафриканських популяцій. Це дозволило вченим виявити докази масового скорочення чисельності населення. У період 930 000-813 000 років тому чисельність людства зменшилась на 98,7%, скоротившись до всього лише 1280 репродуктивних особин.

Цей "демографічний вузький прохід" тривав приблизно 117 000 років, коли людство опинилося на межі вимирання. Різкий спад у генетичній різноманітності сучасних людей відображає генетичний склад наших давніх предків. Це відкриття підкреслює вразливість ранніх людських популяцій і дає новий погляд на причини обмеженості викопних свідчень тих часів, особливо в Африці та Євразії.

Кліматичний каталізатор

Хоча точна причина зменшення чисельності представників роду Homo залишається невідомою, вчені вважають, що різкі зміни клімату, ймовірно, відігравали важливу роль. Перехід до середнього плейстоцену, коли на планеті відбулося значне похолодання, міг стати вирішальним фактором. Тривалі епохи холоду та початок заледеніння, які супроводжувалися сильними посухами, ймовірно, призвели до масового голоду та нестачі ресурсів. Ці важкі умови могли спонукати людей об'єднуватися в менші ізольовані групи, які змагалися за виживання в складних обставинах.

Нестача викопних рештків цього періоду ускладнює пряме спостереження наслідків цих змін, але генетичні дані пропонують потужний інструмент для відстеження їхнього впливу. У міру скорочення популяції зменшувалася і генетична різноманітність, що наклало невиправний відбиток на геном людини. Генетичне пляшкове горлечко залишило по собі чіткі маркери, що дозволило дослідникам пов'язати ці екологічні зрушення з драматичними змінами у ранній еволюції людини.

Генетичний зсув, що змінив все навколо.

Одним із найбільш разючих результатів дослідження є його зв'язок з великою генетичною подією в історії людства. Під час цього пляшкового горлечка люди зазнали значних хромосомних змін -- злиття двох хромосом в одну хромосому 2. Ця подія, яка відокремила людей від інших приматів, ймовірно, відбулася приблизно в той же час, що й колапс популяції.

На відміну від інших приматів, які мають 24 пари хромосом, у людей налічується 23. Це об'єднання хромосом вважається ключовим етапом у еволюційній історії людини, що сприяло відокремленню від наших найближчих родичів. Вчені вважають, що це генетичне перетворення могло зіграти вирішальну роль у виникненні Homo sapiens, а також у подальшій еволюції, що призвела до появи неандертальців та денісівців. Ці зміни не є просто цікавими генетичними особливостями; вони стали основою для формування сучасного людства.

Відновлення та розвиток

Дослідження також передбачає, що відновлення чисельності людства після майже повного вимирання. Ймовірно, воно було пов'язано з більш сприятливим кліматом, який встановився близько 813 000 років тому. У міру поліпшення умов та освоєння вогню ранніми людьми їхні шанси на виживання збільшувалися. Тепер дослідники вивчають, як ці досягнення поряд з іншими змінами навколишнього середовища сприяли швидкому розширенню людських популяцій.

Хоча це дослідження відкриває нові аспекти генетичної еволюції нашого виду, воно також ставить важливі питання щодо впливу природного відбору в даний період. Чи могло «пляшкове горлечко» стимулювати розвиток мозку у людей? Чи вплинуло воно на способи адаптації наших предків до навколишнього середовища? Вчені сподіваються знайти відповіді на ці запитання у ході подальших досліджень.

Дослідження є ключовим елементом у картині еволюції людини, надаючи глибше розуміння переходу між раннім і середнім плейстоценом, коли почали формуватися Homo sapiens. Вчені, продовжуючи аналізувати цей знаковий період, прагнуть отримати більше знань про те, як людство змогло подолати майже катастрофічну ситуацію, а також про вплив цього етапу в історії на розвиток сучасних людей.

Попередньо OBOZ.UA повідомляв про наукову теорію, що висуває припущення про те, що виникнення Всесвіту могло статися не внаслідок Великого вибуху.