Як досягти перемоги в грі "камінь, ножиці, папір": науковці виявили ефективну стратегію.

Гра "камінь, ножиці, папір" здається абсолютним рандомом, в кількох раундах якої поспіль перемогти практично нереально. Однак, вчені вирахували оптимальну стратегію, яка може з цим допомогти.

Згідно зі статтею, опублікованою в Science Alert, команда австралійських експертів у нейронауці розробила важливу рекомендацію для тих, хто прагне підвищити свої шанси на перемогу. Їхня порада полягає в тому, щоб не фокусуватися на результатах попереднього раунду.

Для того щоб дослідити, як мозок приймає рішення в умовах змагання, науковці залучили учасників до 15 000 партій у гру "камінь, ножиці, папір". Під час цих ігор фіксували їхню мозкову активність. Результати були опубліковані в журналі Social Cognitive and Affective Neuroscience. Виявилося, що гравці, які звертали увагу на результати попередніх раундів, частіше зазнавали поразки.

Дослідники також виявили, що людям вкрай складно проявляти справжню спонтанність. Водночас, завдяки науковим методам, ми можемо відстежувати різні упередження та поведінкові реакції, аналізуючи активність їхнього мозку під час прийняття рішень у процесі змагань.

Чого ми можемо навчитися з простої гри

Сфера соціальної неврології в основному фокусується на аналізі мозку окремих індивідів. Проте, для того щоб зрозуміти механізми прийняття рішень нашим мозком під час взаємодії з іншими, необхідно використовувати техніку, відому як гіперсканування. Цей підхід дозволяє науковцям одночасно фіксувати активність мозку двох або більше осіб під час їхньої взаємодії, що дає можливість отримати більш точні дані про соціальну поведінку.

Сьогодні багато досліджень застосовують цей підхід для аналізу співробітництва. Коли ми взаємодіємо з іншими, корисно проявляти більшу передбачуваність у своїх діях. Це сприяє кращому розумінню намірів і планів один одного.

Цього разу дослідників заінтригувало, як учасники прийматимуть рішення в умовах змагання, де невизначеність, навпаки, може стати ключем до успіху. Гра "камінь, ножиці, папір" виявилася ідеальним прикладом для такого експерименту.

Щоб вивчити, як наш мозок ухвалює рішення і чи фіксує він попередні дії — як свої, так і чужі — дослідники зафіксували активність мозку пар гравців під час 480 раундів гри в "камінь, ножиці, папір" на комп'ютері. З проаналізованих 15 000 загальних раундів виявилось, що непередбачуваність не була характерною рисою гравців, коли їм потрібно було вирішити, який варіант вибрати в наступному ході.

Хоча найкращою стратегією є випадковість, більшість людей мали чітке упередження, відповідно до якого вони надмірно використовували один з варіантів. Більше половини гравців віддавали перевагу "каменю", за ним йшов "папір", а "ножиці" були найменш улюбленими. Крім того, люди, як правило, уникали повторення виборів - вони обирали інший варіант у наступному раунді частіше, ніж це було би, якби вибір робився абсолютно випадково.

Рішення в реальному часі

В результаті своїх досліджень науковці змогли прогнозувати, яке рішення прийме гравець — "камінь", "папір" або "ножиці" — на основі активності його мозку ще до фактичного вибору. Це свідчить про те, що їм вдалося виявити механізми прийняття рішень у мозку в режимі реального часу.

Автори дослідження не лише виявили, що мозок містить інформацію про прийдешнє рішення, але й про події, що мали місце в попередній грі. З'ясувалося, що мозок зберігає дані як про відповідь самого гравця, так і про вибір його суперника на етапі ухвалення рішення. Це свідчить про те, що, коли ми приймаємо рішення, ми спираємося на досвід попередніх ігор, щоб зрозуміти, як діяти далі: "в минулий раз мій опонент обрав 'камінь', отже, який варіант вибрати мені?"

Однак важливо розуміти, що ми не можемо прогнозувати майбутнє, спираючись на минуле. Якщо прагнемо уникнути очевидних висновків, не слід покладатися на результати, які вже були. Тільки ті, хто програв, мають знання про попередні ігри, тоді як переможці цього досвіду не мають. Це підкреслює, що надмірна увага до минулих результатів у даному контексті не є ефективною стратегією.

Чому це значущо?

Хто б не хотів дізнатися, які ходи зробить його суперник наступними? Від простих ігор до глобальної політики, ефективна стратегія може забезпечити суттєву перевагу. Дослідження, проведене австралійськими вченими, підкреслює, що наш мозок не є комп'ютером: ми не здатні уникати спроб передбачити майбутнє і часто покладаємося на минулі результати, аби впливати на наші подальші рішення, навіть якщо це може бути недоцільним.

Безумовно, гра "камінь, ножиці, папір" є однією з найелементарніших ігор, які можна застосувати. Проте вона послужила чудовою основою для цього дослідження. Наступним кроком для науковців є перенесення своїх досліджень в конкурентне середовище, де можливо більш стратегічно аналізувати попередні рішення.

Наші розуми не завжди здатні на несподівані рішення. Це може бути корисно в багатьох соціальних ситуаціях і сприяти ефективній співпраці. Проте, в умовах конкуренції така властивість може виявитися на шкоду. Важливий урок полягає в тому, що люди, які навчаються не зациклюватися на минулому, мають вищі шанси досягти успіху в майбутньому.

Нещодавно OBOZ.UA пояснював, чому представники сильної статі зазвичай мають більший зріст, ніж жінки.