Імовірність наявності інтелектуального життя на інших світах виявляється більшою, ніж це припускали раніше.

Нове дослідження припускає, що поява життя може бути менш випадковою, ніж вважалося раніше. /Ілюстрація: freepik

Протягом багатьох років вчені дотримувалися концепції "важких кроків" щодо виникнення розумного життя. Цю теорію, що була розроблена австралійським фізиком-теоретиком Брендоном Картером у 1983 році, передбачає цілу низку незвичайних і рідкісних подій. Серед них — еволюція складних клітин та розвиток фотосинтезу, які стали основою для утворення кисню і в результаті призвели до появи розумних істот на нашій планеті.

Елементи

Тепер дослідницька група з Університету штату Пенсільванія заперечує попередні уявлення про те, що поява розумного життя є складним процесом, що вимагає значної долі випадковості. Їхня критика традиційної моделі еволюційних етапів була опублікована у журналі Science Advances. Геомікробіолог з Мюнхенського університету, Ден Міллс, який є провідним автором дослідження, зазначає:

Коротко кажучи, наша структура показує, настільки складних кроків насправді може не існувати -- минулі еволюційні переходи, які мали відбутися, щоб ми, люди, були тут, можливо, не були важкими або малоймовірними в наявний час.

В основі цієї суперечки запитання про те, чи існують люди на Землі через великий космічний збіг обставин. За допомогою теорії важких кроків Картер стверджував, що Землі надзвичайно пощастило -- зазвичай, як він вважав, розумне життя розвивається на планеті так довго, що її головна зірка згорить до того, як цей процес еволюції встигне завершитися. Причина, чому розумне життя так повільно формується, сказав він, полягає в тому, що потрібно пройти важкі кроки.

У своїй новій роботі вчені пропонують альтернативні пояснення для важливих етапів, які описував Картер. Вони стверджують, що ключові еволюційні зміни стали можливими тільки тоді, коли Земля створила сприятливі умови для цього процесу. На їхню думку, виникнення розумних істот обумовлювалося не випадковістю, а "вчасністю" подій. Дослідники вважають, що розумне життя є природним наслідком комфортного середовища. Вони також підкреслюють, що Картер не враховував ці аспекти у своїх роздумах у 1983 році.

Картер висловив думку, що людство могло виникнути в будь-який період еволюції, але дослідники, які провели нове дослідження, заперечують цю точку зору. Вони підкреслюють, що впродовж більшої частини історії Землі нашій планеті не було властиве існування людей.

Але в міру того як Земля подолала кожну віху, необхідну для розвитку розумного життя, ймовірність того, що вона досягне наступної, могла зрости. Співавтор дослідження, геолог з Пенсільванського університету Дженніфер Макаладі зазначає:

Життя могло зародитися досить швидко, коли температурні умови були оптимальними для стабільності біомолекул і рідкої води. Земля стала придатною для життя лише після другого підвищення концентрації кисню в атмосфері приблизно 500 мільйонів років тому, що означає, що еволюція людини не могла відбуватися на нашій планеті до цього порівняно недавнього періоду. Фактично, ми почали еволюціонувати в той момент, коли для цього з'явилися можливості. Це змінює наше уявлення про історію життя. Еволюція таких видів, як люди, є результатом взаємодії між живими організмами та їхнім середовищем, що відкриває нові захоплюючі можливості для дослідження в наших спробах зрозуміти наше походження та місце у Всесвіті.

Проте потрібні додаткові дослідження, щоб підтвердити, наскільки рідкісним є розумне життя у космосі. Для цього вченим доведеться шукати як на Землі, так і в космосі, за словами вчених. На нашій планеті, наприклад, вчені могли визначити, коли середовище на поверхні Землі стало сприятливим для кожного запропонованого важкого кроку. І вони могли перевірити, чи справді певний крок еволюціонував лише один раз, чи це сталося кілька разів незалежно, що робить його менш рідкісним. Астрономи могли б продовжити свої спостереження за іншими планетами, щоб побачити, скільки з них є одним із кандидатів на важкий крок, як-от фотосинтез, що виробляє кисень.

Ден Міллс акцентує увагу на тому, що усвідомлення ймовірності існування розумних істот сприяє нашому розумінню власної ролі у Всесвіті. Чи є ми, люди, випадковим продуктом космічних процесів, як стверджує модель важких кроків? Або ж, згідно з новими дослідженнями, ми є більш ймовірним і типовим результатом еволюції життя на планетах?