Земна кора почала проникати в глибини планети — науковці зафіксували унікальний процес.

У надрах Середнього Заходу США науковці виявили явище, яке рідко можна побачити в реальному часі -- так зване літосферне капання. Це повільний процес, під час якого частини нижньої земної кори опускаються вглиб планети, змішуючись із мантією.

Про це пише Science alert.

Про це свідчать дані сейсмологічного моніторингу, які зафіксували витончення літосфери під цією частиною Північної Америки.

"Такі відкриття важливі, якщо ми хочемо зрозуміти, як еволюціонувала наша планета", -- пояснює геофізик Торстен Беккер з Техаського університету в Остіні. -- "Це дає нам уявлення про те, як утворюються, руйнуються і переробляються континенти".

Центральною зоною дослідження став так званий кратон -- одна з найдавніших і найстабільніших частин земної кори. Ці структури вважаються основою формування континентів, і в світі їх налічується приблизно 35.

У процесі літосферного капання нижні шари земної кори піддаються нагріванню, внаслідок чого вони стають нестабільними, відокремлюються і "пірнають" в глибші шари мантії. Це можна порівняти з повільним стіканням краплі розплавленого матеріалу. У певних частинах світу, таких як Анди або Анатолійське плато, цей процес викликав деформації земної поверхні.

Цього разу команда під керівництвом сейсмолога Цзюньліна Хуа, який працював у Техаському університеті, застосувала комп'ютерне моделювання на основі сейсмічних даних EarthScope. Моделі дали змогу побачити зміни щільності земної кори та те, як вона стоншується саме під Середнім Заходом.

Одним із можливих чинників, що сприяють цьому процесу, є тектонічна плита Фараллон. Протягом сотень мільйонів років вона майже повністю занурилася під Північноамериканську плиту. Її залишки, що залишилися в мантії, ймовірно, впливають на масштабні підземні потоки та зменшують стабільність кратону знизу.

Також вчені припускають, що літосферне капання може посилюватися за рахунок виділення летких речовин із залишків зануреної плити, які додатково "розм'якшують" нижню кору.

Хоча активна зона перебуває під Середнім Заходом США, дослідники вважають, що наслідки цього процесу поширюються на весь кратон. Проте сам процес надзвичайно повільний і розтягнутий у часі на мільйони або навіть мільярди років -- тож його вплив для нинішніх і найближчих поколінь є суто науковим, а не практичним.

Раніше повідомлялось, що Африка повільно розділяється на дві частини. Вчені попереджають, що поділ займе мільйони років. У результаті східна частина континенту відокремиться, утворивши новий океан.