Сенсаційне відкриття: археологи натрапили на братську могилу IX століття, яка містить рештки гіганта.

У заміському парку Вандлбері, що розташований неподалік Кембриджа, археологи зробили вражаюче відкриття — вони виявили поховальну яму, що датується IX століттям, з десятьма людськими залишками. Серед них особливо виділяється скелет чоловіка вражаючого зросту, який, згідно з проведеними дослідженнями, пережив хірургічну операцію на черепі.

Цю інформацію опублікувало видання Live Science.

Під час літніх археологічних розкопок 2025 року група фахівців і студентів виявила на околицях стародавнього городища залізної доби яму довжиною приблизно 4 метри. У ній були виявлені чотири повні скелети, а також окремі черепи та кістки ніг, всі вони належали молодим чоловікам. Археологи зазначають, що поєднання цілісних і розчленованих кісток, а також сліди можливого зв'язування вказують на насильницький характер їхньої смерті.

Радіовуглецеве датування одного зі скелетів віднесло його до 772-891 років. Вчені припускають, що поховання може бути пов'язане з протистоянням між саксами та вікінгами, адже територія нинішнього Кембриджа у той період була прикордонною зоною. Водночас на кістках не виявили типових бойових травм, тому загиблі, ймовірно, не полягли у битві.

Дослідники особливо зацікавилися молодим чоловіком віком від 17 до 24 років. Його зріст становив близько 1,95 метра, що є незвичайним показником для тієї епохи. На черепі було виявлено овальний отвір діаметром 3 см, що, ймовірно, є наслідком трепанації. Остеологи висловлюють припущення, що у цього чоловіка могла бути пухлина гіпофіза, яка викликала гігантизм та головний біль. Операція могла бути спробою знизити тиск у черепній порожнині.

Це перше за останні п'ятдесят років виявлення людських залишків під час студентських розкопок у Вандлбері. Наступним етапом для фахівців стане проведення ДНК-аналізу та хімічного дослідження, щоб встановити походження та стан здоров'я похованих чоловіків, а також перевірити, чи серед них були вікінги.

Нагадаємо, археологи виявили нові докази того, що ритуали обезголовлення та публічної демонстрації черепів були значно поширенішими серед народів залізної доби на території сучасної Іспанії, ніж вважалося раніше.