"Жінок у науковій сфері стало більше": унікальне інтерв'ю з володаркою Нобелівської премії в галузі фізики.

Французька фізикиня Анн Л'Юїє, яка отримала Нобелівську премію з фізики 2023 року та обіймає посаду професорки атомної фізики в Лундському університеті, стала однією з тих вчених, чиї відкриття дозволили людству вивчати рух електронів всередині атомів.

Більше ніж 40 років тому вона розпочала свої дослідження, які на той час виглядали надто теоретичними та не мали очевидного практичного використання. У 2023 році її зусилля були визнані, і вона отримала Нобелівську премію з фізики. Докладніше про це значне відкриття ТСН.ua вже висвітлював у спеціальному матеріалі.

За інформацією ще одного лауреата Нобелівської премії, Ференца Крауса, у сфері медицини атосекундні імпульси можуть бути використані для розробки нових методів ранньої діагностики захворювань. Наприклад, можна піддати зразок крові пацієнта впливу надзвичайно короткого інфрачервоного імпульсу. Цей імпульс викликав би специфічні вібрації молекул у зразку, які дослідники зможуть виміряти та аналізувати.

На 75-й Зустрічі Нобелівських лауреатів у Ліндау, ТСН.ua провела інтерв’ю з Анн Л'Юїє, де обговорювали важливість часу для фундаментальної науки, способи подолання професійних поразок, а також нові можливості, які атосекундні технології можуть запропонувати у сферах хімії, матеріалознавства, напівпровідникової галузі та квантових досліджень.

Анн Л'Юїє — одна з трьох жінок, які наразі живуть і отримали Нобелівську премію з фізики. Через це, як вона зазначає, у неї виникає відчуття особливої відповідальності допомагати молодим науковицям і підкреслювати важливість жіночої участі у науковій сфері.

-- Від початку ваших досліджень до Нобелівської премії минуло майже чотири десятиліття. Що ваш власний досвід говорить про цінність довготривалих фундаментальних досліджень?

Насамперед він показує, що наука потребує часу. Потрібен час, щоб розвивати ідеї та створювати нові методики. Іноді найважливіші ідеї народжуються несподівано, і неможливо передбачити або контролювати, коли саме це станеться.

Ось чому фундаментальні дослідження є для мене надзвичайно важливими. Вчені повинні мати можливість проводити свої дослідження без постійного тиску на потребу швидко створити чи показати практичний результат. Їм необхідно достатньо часу для справжніх наукових відкриттів.

-- Тут, у Ліндау, лауреатка Нобелівської премії 2023 року з медицини Каталін Каріко розповідала про непростий шлях у науці -- втрату роботи, труднощі з фінансуванням і необхідність починати знову. Чи були у вашій кар'єрі подібні злети й падіння?

Безумовно. Можливо, не настільки драматичні, як у Каталін Каріко, адже я, наприклад, не втрачала роботу. Але були складні періоди з фінансуванням і можливостями для досліджень.

Я думаю, що це природна частина наукової кар'єри. Саме тому дуже важливо залишатися мотивованим і не втрачати фокус. Приклад Каталін Каріко це дуже добре демонструє.

"Безумовно, мати людей, які вірять у тебе, є надзвичайно важливим."

Коли ви розпочали свої дослідження в 1980-х, чи мали ви команду однодумців, які допомагали вам? Або, можливо, ключову роль відіграли кілька колег, які підтримали вашу концепцію?

Насправді великої команди, яка б мене підтримувала, не було. Навпаки. Через кілька років мої керівники вважали, що з цього напряму вже нічого більше не вдасться отримати, і пропонували мені зайнятися чимось іншим.

Але я була дуже наполегливою. Водночас мені пощастило співпрацювати з науковцями зі Сполучених Штатів, які працювали над теоретичною частиною досліджень. Вони мене підтримували. Також я співпрацювала з теоретиком зі Швеції. Дуже важливо мати людей, які вірять у тебе.

Сьогодні ви займаєтеся діяльністю в Лундському університеті. Яка ваша позиція в дослідницькому колективі?

У нас є значна наукова команда, але я б не назвала себе традиційним керівником. Скоріше, моя функція полягає в координації діяльності.

Сьогодні наукові дослідження здійснюють незалежні вчені. Моє завдання полягає в тому, щоб організувати наше спілкування, спонукати до спільної роботи та, наприклад, іноді координувати навчання аспірантів разом. Я не займаю позицію керівника над групою; це команда фахівців, які спільно займаються атомною фізикою.

Чи складається ваша команда переважно з молодих науковців, чи в ній також є представники різних поколінь?

Ця команда вражає своєю різноманітністю. У нас працюють як відомі дослідники, так і молоді асистенти-професори, які тільки-но розпочинають свій професійний шлях. Таким чином, в ній представлені різні покоління науковців, хоча всі вони, безумовно, молодші за мене.

"Кількість жінок у науковій сфері зросла."

-- Я звернула увагу на молодь, адже Ви часто виступаєте перед студентами й науковцями-початківцями. Які запитання вони ставлять вам найчастіше?

Найрізноманітніші. Після приблизно 250 лекцій мене вже дуже рідко запитують про щось, чого я ще не чула.

Запитання стосуються як самих досліджень, так і балансу між роботою та особистим життям. Молодих людей також цікавить, як будувати наукову кар'єру. І, звісно, дуже часто мене запитують про те, як це -- бути жінкою в науці.

-- Ви згадали про жінок у науці. Останніми роками в деяких країнах дедалі частіше критикують програми підтримки різноманіття в університетах, а окремі з них навіть скорочують. Що, на вашу думку, сьогодні потрібно робити, щоб підтримувати молодих жінок, які хочуть займатися наукою?

Я вважаю дуже прикрим те, що такі програми скорочують. Я їх підтримую, тому що вони допомагають привернути увагу до проблеми, яка справді існує.

Ситуація повинна поліпшуватися для жінок. Це є важливим не лише для самих жінок, але й для розвитку науки в цілому.

Протягом своїх 40 років кар'єри я спостерігаю за позитивними зрушеннями. Кількість жінок у науковій сфері зросла, і вони все більш впевнено займають свої позиції в академічному середовищі.

Я намагаюся підтримувати молодих дослідниць і заохочувати їх не здаватися. Дуже важливо, щоб вони продовжували свій шлях.

Сьогодні серед живих лауреатів Нобелівської премії з фізики лише три жінки. Одна з них — Донна Стрікленд, яка також бере участь у зустрічі в Ліндау. Тому я відчуваю особливу відповідальність піднімати питання про жінок у науці та активно долучатися до таких заходів. Це для мене природно. Якщо Нобелівська премія відкрила мені можливість звертати увагу на цю важливу тему, я вважаю своїм обов’язком скористатися нею.

Виходячи з недавніх наукових повідомлень, все частіше нові відкриття з'являються на стику різних галузей знань. Чи є у вас сьогодні досвід роботи в міждисциплінарних групах?

Наша сфера протягом тривалого часу була досить специфічною. Однак нині вона стрімко розвивається. На нещодавній конференції, присвяченій атосекундним дослідженням, було охоплено майже всі аспекти цієї галузі науки.

Я думаю, що незабаром ця сфера настільки розшириться, що конференції доведеться розділяти за окремими темами. І це природний процес.

Наступні етапи досліджень повинні бути ініційовані не тільки фізиками, що займаються випромінювальними джерелами, але й хіміками, експертами з фізики конденсованих систем, а також іншими науковцями, які досліджують практичні застосування. На мою думку, саме так і відбувається еволюція науки.

-- Є багато напрямів, де можуть застосовуватися атосекундні технології. Як, на вашу думку, розвиватиметься ця галузь у майбутньому? Які напрями зараз виглядають найперспективнішими?

Можливостей дуже багато. Один із найцікавіших напрямів -- хімія. Атосекундна хімія лише починає розвиватися, і буде чудово, якщо атосекундні методи допоможуть створювати нові матеріали або краще зрозуміти хімічні процеси.

Ще один перспективний напрям -- напівпровідникова промисловість. Тут йдеться не стільки про часові характеристики, скільки про використання широкосмугового когерентного випромінювання для дослідження інтегральних схем і високоточного вимірювання їхніх параметрів. Якщо цей напрям розвиватиметься успішно, він може мати велике значення для майбутніх технологій.

Є також дослідження на стику з квантовими технологіями, хоча поки що вони залишаються переважно фундаментальною наукою. Ще один напрям -- фізика конденсованого стану, де атосекундні імпульси використовують для дослідження фотоемісії. Робота в цій сфері теж активно розширюється.