Вчені виявили, що кочове суспільство скіфів управлялося династичними родами.

Серед скіфських правителів також зустрічалися жінки.

Вчені провели ДНК-аналіз і з'ясували, що скіфське суспільство, яке складалося з груп войовничих кочівників, було зосереджене навколо елітних династій могутніх чоловіків і жінок понад 2500 років тому. За словами дослідників, соціальна нерівність серед кочівників виникла близько 900 року до нашої ери, у залізну добу, повідомляє Live Science.

Більшість знань археологів про скіфів базується на давньогрецьких та римських джерелах, а також на артефактах, знайдених у курганах, які розкидані по всій Євразії. У давнину були відомі мумії скіфів з татуюваннями та їхні витончені прикраси, прикрашені зображеннями тварин. Також існували згадки про жінок-воїнів скіфів, які, як вважають, стали прообразами амазонок. Проте самі скіфи не залишили жодних письмових записів, і, ймовірно, вони були асимільовані іншими культурними групами після кількох військових поразок приблизно в 200 році до нашої ери.

У ході нового дослідження вчені секвенували ДНК 85 скіфів залізної доби, щоб краще зрозуміти, як ці географічно розкидані групи були пов'язані між собою і як було влаштовано їхнє політичне суспільство. Аналіз показав, що кочовими групами з централізованих осередків правили елітні родинні династії, що може пояснити появу соціальної нерівності серед кочівників.

Дослідники отримали геноми зі скелетів 38 представників еліти та 47 представників нееліти, похованих у курганних гробницях на 20 археологічних об'єктах у період з 900 по 200 рік до н. е. Гробниці нееліти були меншими за гробниці еліти, і в них не було вражаючої зброї та золотих артефактів, характерних для гробниць еліти.

Аналіз ДНК показав, що представники еліти в 11 разів частіше були пов'язані родинними зв'язками між собою, ніж із представниками нееліти. Це вказує на існування потужної розширеної родинної групи, яка керувала степовими кочівниками.

Серед членів еліти були виявлені дві пари рідних братів, а також брат і сестра, разом із батьком і його дитиною. У одному з випадків братів поховали в різних локаціях, розташованих на певній відстані один від одного. Додатково, дослідники знайшли двох дідусів та їх онука, які також належали до елітної групи, але були поховані на різних цвинтарях.

"Можливо, це вказує на певний ступінь географічної централізації елітних поховань, які в середньому розташовані ближче одне до одного. Наприклад, у Сибіру є район, відомий як "Долина царів", де знаходиться безліч великих курганів, які, ймовірно, належать до еліти того ж періоду, що й у нашому дослідженні", -- заявила співавторка дослідження Айнаш Чайлдебаєва, генетична антропологиня з Техаського університету в Остіні.

Дослідники також аналізували історичні свідчення давньогрецьких письменників, зокрема Геродота, стосовно того, що жінки мали значний соціальний статус.

"Важливим спостереженням нашого дослідження стала помітна присутність жінок з еліти. Майже половина представників еліти в нашому наборі даних були жінками, що вказує на високий соціальний статус жінок у скіфському суспільстві залізної доби", -- заявила Айшин Галічі, перша авторка дослідження та археогенетик з Інституту еволюційної антропології ім. Макса Планка в Німеччині.

Аналіз ДНК розкрив таємницю "Золотої людини". Це скелет підлітка, виявлений у 1969 році в кургані в Казахстані, разом із понад 4000 золотих прикрас та срібною чашею з написом, який так і не було розшифровано. Хоча стать скелета не вдалося визначити за кістками, експерти припустили, що це був могутній воїн-чоловік.

"Хоча отримані нами дані мають обмежений обсяг, ми виявили, що генетично ця людина з набагато більшою ймовірністю є чоловіком, ніж жінкою, але ми не виявили жодного родинного зв'язку з "Золотою людиною", -- сказала Чилдебаєва.

Дослідження кісток засвідчило, що "Золота людина" була вік 17 років. Чилдебаєва зазначила, що цей факт, разом із розкішними золотими прикрасами, свідчить про належність цієї особи до вищих верств суспільства. Вона також навела додатковий приклад: поховання діда і його однорічного внука, обидва з яких були поховані в розкішних курганах. Ці знахідки, пов’язані з дітьми з еліти, підтверджують теорію про те, що степові кочівники епохи заліза успадковували свій соціальний статус.

Нагадуємо, що українські дослідники археології знайшли червоні грудочки кіноварі — мінерального виду високотоксичного з'єднання сульфіду ртуті — у подвійній могилі двох скіфських жінок, які жили 1900 років тому.