Життя на Марсі було виявлено ще півстоліття тому: астробіолог стверджує, що саме ми стали причиною його загибелі.

Експерт в астробіології вважає, що люди знайшли життя на Марсі ще близько 50 років тому. Після чого це життя могло бути вбите під час експерименту, який провів на Червоній планеті земний апарат.

Задовго до марсохода Curiosity, на Марс приземлилися два посадкові апарати. У рамках місії "Вікінг" було отримано не тільки перші знімки марсіанської поверхні, а й проведено перші біологічні випробування марсіанського ґрунту. Зокрема, апарати шукали ознаки життя в ґрунті Марса, пише IFL Science.

Результати цих тестів виявилися досить неоднозначними. Більша частина експериментів не дала жодних результатів. Але апарати змогли знайти сліди хлорованої органіки, але тоді вчені вирішили, що це забруднення, яке було принесене апаратами із Землі.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших новин з галузі науки!

У рамках одного з подібних досліджень до марсіанського ґрунту було внесено воду, збагачену різними поживними речовинами, а також радіоактивним вуглецем. Дослідники висловили припущення, що якщо в ґрунті присутні мікроорганізми, вони могли б поглинати ці речовини з води і вивільняти радіоактивний вуглець у вигляді газу.

У першій серії експериментів було виявлено радіоактивний газ, однак у контрольному випробуванні його присутність не була підтверджена. Результати подальших досліджень також залишилися суперечливими.

В результаті, успішний перший тест було пов'язано з перхлоратом — сполукою, яка зазвичай застосовується у феєрверках та ракетному паливі. Дослідники встановили, що саме перхлорат міг відігравати роль у метаболізмі поживних речовин.

Проте є й альтернативне пояснення цього явища. Дірк Шульце-Макух, фахівець з планетарної безпеки та астробіології з Берлінського технічного університету, висловив досить тривожну думку. Він вважає, що під час проведення експерименту додавання води могло стати серйозною помилкою, і саме це, можливо, призвело до загибелі мікробів, які вдалося виявити марсіанськими апаратами.

Дослідник наводить у приклад мікроби, що існують в одній з найсухіших пустель планети — Атакамі. Ці організми живуть у соляних відкладеннях і отримують необхідну вологу лише з повітря. Якщо ж їх полити водою, це призведе до миттєвої загибелі.

На думку Шульц-Макуха, це може бути причиною того, чому всі подальші експерименти з марсіанським ґрунтом не принесли жодних результатів.

Уявіть собі ситуацію, коли ви опинилися в подібній історії. Наприклад, уявіть, що інопланетянин приземлився на Землю і натрапив на вас у безлюдній пустелі. Він вирішив би вас врятувати, але, замість цього, скинув би вас посеред океану. Хоча людське тіло на дві третини складається з води, це не захищає нас від потоплення. Саме так, на думку експерта, могло статися під час досліджень місії "Вікінг".

Астробіолог також висловив припущення, що в клітинах можливого марсіанського життя міг міститися перекис водню. У такому випадку, експеримент із водою міг би виявитися вкрай жорстоким.

"Подібна адаптація здатна надати життю на Марсі унікальні переваги, включаючи зниження температури замерзання, постачання кисню, а також здатність поглинати та утримувати вологу," -- зазначає фахівець.

На думку вченого, якщо в клітинах Марса виявився б перекис водню, це б безумовно їх знищило. Більше того, така речовина вступила б у реакцію з усіма органічними молекулами поблизу, що призвело б до утворення значних обсягів вуглекислого газу. Саме ці результати були зафіксовані апаратом під час проведення експерименту, -- підкреслив дослідник.

Все це може свідчити лише про те, що приблизно 50 років тому люди виявили життя на Марсі і знищили його на місці.

Нагадаємо, що дослідники визначили, в який момент і яким чином життя на Марсі припинило своє існування. Червона планета, що сьогодні є безжиттєвим космічним тілом, зазнала планетарної катастрофи, викликаної діяльністю самих організмів, що жили на ній.