Життя на Марсі нагадує те, що ми можемо знайти у нашому шлунку: думки науковців.

Якщо життя здатне розвиватися в шлунку людини, то є підстави вважати, що подібні форми існування можуть бути присутніми і на інших планетах, таких як Марс.

Якщо життя існує на інших планетах, зокрема на Марсі, воно має бути здатне адаптуватися до екстремальних умов. Щоб уявити, який вигляд воно може мати, потрібно зазирнути всередину нашого шлунка, вважає Марія Роса Піно Отін з Університету Сан Хорхе (Іспанія), пише Live Science.

Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал! Підписуйтесь, щоб завжди бути в курсі найновіших та найцікавіших новин з області науки!

Поки що вважається, що Земля може бути єдиною планетою, здатною підтримувати життя. Схоже життя на нашій планеті виникало виникло у формі чогось на кшталт сучасних одноклітинних прокаріотичних організмів. Але вчені не втрачають надії віднайти так званого останнього універсального спільного предка, тобто популяцію організмів, від якої походять усі живі істоти на Землі, та на інших планетах, наприклад, на Марсі.

Марсоходи NASA вже виявили свідчення того, що в минулому Марс міг мати умови для життя, оскільки на цій планеті існувала рідка вода та комфортні температури. Якщо життя на Марсі все ж існувало, то, швидше за все, це були прості одноклітинні мікроорганізми, подібні до тих, що знайдені на Землі. Тим часом, за межами нашої Сонячної системи було ідентифіковано понад 5000 екзопланет, деякі з яких можуть мати умови, придатні для життя, тобто можливість існування одноклітинних організмів.

До середини XX століття панувала думка, що життя можливе лише на Землі, оскільки на інших планетах і їх супутниках відсутні необхідні умови для його існування. Вчені були переконані, що життя може виникати тільки в середовищах, де можуть існувати багатоклітинні організми. Це означало, що на інших світах повинні бути рідка вода з низькою солоністю, температура в межах від 0 до 40 градусів Цельсія і достатня кількість сонячного світла. Однак, на середину XX століття наукові відкриття показали, що бактерії здатні виживати в гарячих гідротермальних джерелах, де температура перевищує 70 градусів Цельсія.

Відтоді організми, відомі як екстремофіли, були виявлені в різних екстремальних умовах на Землі: від великих глибин океанів до дуже холодних полярних льодів. Деякі організми можуть вижити за дуже високого рівня кислотності, а також радіації. Найцікавіше, що екстремофіли були також виявлені в шлунку людини.

У 1980-х роках дослідники Баррі Маршалл і Робін Воррен почали аналізувати гастродуоденальні виразки. На той момент цю недугу вважали наслідком стресу або надмірної продукції шлункової кислоти, що не сприяло ефективному лікуванню. Проте вчені виявили, що причиною захворювання є бактерії. Їм довелося довго доводити, що ці мікроорганізми здатні існувати в шлунку, де панує високий рівень кислотності. У 2005 році Маршалл і Воррен були удостоєні Нобелівської премії з фізіології та медицини за своє відкриття бактерії Helicobacter pylori та її вплив на проблеми зі шлунком.

Helicobacter pylori має набір особливостей, які допомагають бактерії вижити в екстремальному середовищі. За допомогою ферменту уреази бактерія розщеплює рідину в шлунку на аміак і CO2, створюючи вищий рівень pH, що дає їй змогу розмножуватися. У міру збільшення чисельності бактерії виділяють екзотоксини, які спричиняють запалення і пошкоджують шлункову тканину в шлунку. Саме так зрештою розвиваються виразки, оскільки основна сполучна тканина піддається впливу кислотності шлунка.

Дослідження вчених виявило, що бактерії, які існують в умовах високої кислотності та повної темряви, можуть не лише виживати, але й розмножуватися в нашому шлунку. Вивчення екстремофілів відкриває нові можливості для пошуку життя на інших світах у Сонячній системі, а також на планетах, що знаходяться за її межами, навіть в найсуворіших умовах. Існує ймовірність, що на Марсі досі можуть існувати мікроорганізми, схожі на Helicobacter pylori.

Фокус уже згадував, чому фізики ніколи не визначали швидкість світла в одному напрямку. Дослідники завжди здійснюють вимірювання швидкості світла в обох напрямках, оскільки визначити її в одному напрямку може бути надзвичайно складно.

Фокус також повідомляв, що вперше в історії другий приватний посадковий модуль успішно здійснив посадку на Місяці, зробивши вражаючі знімки нашого супутника.