Життя з Марса могло "переїхати" на Землю.
Ідея про те, що життя на Землі могло з'явитися завдяки космічним впливам, була висунута ще давньогрецьким філософом Анаксагором. Сучасна наука називає цей процес панспермією. Протягом тривалого часу ця теорія залишалася лише припущенням. Проте нове дослідження, проведене вченими з Університету Джона Гопкінса та опубліковане в журналі PNAS Nexus, надає їй значні докази. Виявилося, що деякі мікроорганізми здатні витримувати екстремальні умови, необхідні для міжпланетних подорожей.
Дослідження зосередилося на незвичайному організмі — Deinococcus radiodurans. Цей мікроб славиться своєю неймовірною стійкістю до радіації, що робить його найвитривалішою формою життя на Землі. Науковці відносять його до поліекстремофілів через його вміння виживати в умовах, які, здавалося б, є фатальними: у вакуумі космосу, при наднизьких температурах, в умовах виснаження води та навіть у кислому середовищі.
Ця визначна здатність стала причиною, чому його обрали для участі в експерименті. Основне запитання, яке виникло у вчених на чолі з аспіранткою Лілі Чжао, полягало в тому, чи зможе мікроб витримати жахливий удар астероїда, що викидає частки породи з планети у безмежний космос?
Обставини зіткнення з астероїдом не обмежуються лише високим тиском. Це миттєве, інтенсивне навантаження, яке супроводжується екстремальними умовами тиску та величезними швидкостями. У лабораторних умовах вчені змогли відтворити ці обставини, піддаючи колонії Deinococcus radiodurans впливу тиску, що виникає внаслідок удару.
Результати вразили навіть самих вчених. Мікроорганізми демонстрували високу виживаність під тиском до 3 ГПа (гігапаскалів). Для розуміння: це у десятки разів перевищує тиск на дні Маріанської западини.
"Ми намагалися його знищити, починаючи з мінімальних доз і поступово підвищуючи навантаження, -- поділилася Лілі Чжао. -- Але це виявилося неймовірно складним завданням. Наше лабораторне обладнання ламалося швидше, ніж самі мікроби."
За допомогою електронної мікроскопії вчені простежили за змінами у клітинах. Зі зростанням тиску організми зазнавали сильнішого стресу, що проявлялося у зміні їхньої форми та структури. Однак, незважаючи на пошкодження, значна частина колоній залишалася живою та здатною до відновлення.
"Автори дослідження підкреслюють, що ми продемонстрували, що мікроорганізми мають здатність виживати в умовах, які раніше вважалися неможливими. Вони можуть витримувати процеси, пов'язані з викидом з планети, і, можливо, навіть подорожувати в космосі."
Оскільки на Марсі гравітація менша, а удари астероїдів можуть створювати тиск до 5 ГПа і вище, здатність цих мікробів виживати при 3 ГПа є надзвичайно обнадійливим знаком для прихильників теорії панспермії.
"Це відкриття змінює наше уявлення про те, як життя могло початися на Землі, -- коментує старший автор дослідження К.Т. Рамеш. -- Життя може вижити після викиду з однієї планети і переміститися на іншу".
Лілі Чжао з усмішкою зазначає: "Це свідчить про те, що ми всі можемо бути потенційними марсіанами!"
Раніше ми інформували про те, як дослідники розробили "смертельний калькулятор" для мікробів на Марсі.