Жовта таємниця червоної планети. Дослідники виявили два потенційні джерела чистої сірки на Марсі.

Вчені Вашингтонського університету в Сент-Луїсі та Корнелльського університету (США) запропонували два пояснення появи покладів елементарної сірки, які у 2024 році знайшов на Марсі ровер Curiosity.

Про це повідомляє Science Alert.

Два роки тому марсохід Curiosity проїхав повз непомітний камінь у долині Гедіз-Валліс кратера Гейл. Під час проходження камінь тріснув, і всередині виявилися кристали елементарної сірки. Хоча сульфати на поверхні Марса зустрічаються часто, чисту сірку вдалося виявити вперше.

"Виявити ділянку каменів із чистої сірки — це все одно, що знайти оазис посеред безлюдної пустелі," — зазначив науковий керівник проєкту Curiosity Ешвін Васавада.

На планеті Земля значні запаси сірки пов'язані з вулканічною або гідротермальною активністю. Проте в районі Гедіз-Валліс немає свідчень про підвищені температури.

Команда планетолога Скотта Ван Боммела з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі вивчила знімки й хімічні аналізи ровера. Дуже чиста сірка вкриває близько 2100 квадратних метрів. На Марсі Curiosity важить як 341-кілограмовий об'єкт на Землі, і камінь розколовся лише під частиною цієї ваги. Через таку крихкість вчені вважають, що камені сформувалися на місці.

За версією вчених, сірка походить із газів давніх вулканів, які опинилися під поверхнею, ймовірно, у клатратах -- кліткових структурах із льоду. Ерозія сформувала долину, тиск упав, гази вийшли, а реакції між ними дали чисту сірку. Вік родовища оцінюють у 3,1-2,8 мільярда років.

"Важко осягнути, скільки часу ці камені пролежали там майже без хімічних змін", -- сказав співкерівник дослідження, геохімік NASA Джефф Бергер.

Інший механізм перевірив колектив науковців на чолі з Цзявеєм Ваном з Корнелльського університету. Дослідники поєднали розчинений сульфід з хлоратом у кислому середовищі при кімнатній температурі, в результаті чого з'явилися жовті кристали сірки. Використання меншої кількості хлорату призводило до утворення чистої сірки, тоді як збільшення його обсягу сприяло формуванню сульфату.

Кристали були мікроскопічними, але за довший час реакції могли б утворити більші поклади. Сірководень для них міг надходити з підземних резервуарів, описаних командою Ван Боммела.

Дослідження опубліковані в журналах Science та Geophysical Research Letters.

#

Інші публікації

У тренді

informnauka

Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на данний сайт.

© Новини зі світу науки - informnauka.com. All Rights Reserved.