Перетворення для школярів та педагогів: як реформа позначиться на навчальних закладах.

Зміни також торкнуться учнів, зокрема тих, хто навчається в 11-12 класах.

Перед вчителями, які планують викладати в старшій профільній школі, незабаром з'являться суттєві виклики. Однією з основних змін буде потреба виходити за межі власної спеціалізації та освоювати суміжні предмети в контексті нових інтегрованих курсів.

Цю тему висвітив Павло Хобзей, екс-заступник міністра освіти і науки України, а нині директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, під час зустрічі в рамках "Клубу експертів" зі Світланою Жаб'юк.

Це означає, що, наприклад, викладач біології може опинитися в ситуації, коли йому доведеться навчати фізичним аспектам, які є частиною гуманітарного розділу, відомого як Наука.

Павло Хобзей наголосив, що зменшення навантаження на школярів - першочергова справа . Освітянин переконаний, що у кожному семестрі учні мають вивчати не більше восьми предметів. В іншому випадку це нагадуватиме нинішню модель школи, де діти беруться за 12-14 дисциплін одночасно, що перегружає навчальний процес.

Експерт акцентував на важливості гнучкості у педагогічній професії. Якщо вчитель не готовий розібратися у суміжних для своєї спеціалізації дисциплінах, то як тоді очікувати від старшокласників готовності освоїти комплексні предмети? Інтеграція вимагає адаптації.

"Це питання викладання інтегрованих предметів. Наприклад, якщо я вибрав гуманітарний, то в мене буде предмет Science - природознавство. Ти маєш знати якісь певні речі, але такі світоглядні, які відповідають тому стандарту. І тут теж виникає: "Я вчитель біології, як я буду читати фізику?" Почекайте, у вас є вища освіта, ви в школі вчили ту фізику, а ви вчите дітей, які в 10-му класі. То чого вони мають те знати, якщо ви цього не хочете знати як доросла людина з вищою освітою?", - зазначив Павло Хобзей

Він зазначив, що навчання інтегрованих курсів вимагає міждисциплінарної підготовки, і процес освіти повинен відповідати принципам цього підходу. Тому необхідно формувати команди для підготовки викладачів інтегрованих предметів. Це дозволить зменшити кількість дисциплін, адже понад вісім курсів за семестр є надмірним навантаженням.

Крім професійного перетворення, освітня реформа також акцентує увагу на впровадженні проєктного навчання. У новій моделі учні зможуть розвивати свої практичні навички, працювати в командах та знаходити рішення для актуальних проблем. Педагоги в цій системі перетворяться з традиційних викладачів на наставників і координаторів навчального процесу.

Особливий акцент зроблено на навантаженні випускного класу. Визначальним стане одинадцятий рік навчання, адже саме він передбачений як базис для здобуття найважливіших знань і навичок. А вже 12-й клас буде максимально сфокусований на підготовці до фінальних іспитів.

Проте варто зазначити, що будь-які зовнішні реформи матимуть обмежений ефект без внутрішньої мотивації самих педагогів. На думку Павла Хобзея, навіть найкращі курси підвищення кваліфікації не дадуть результату, якщо вчителі не будуть готовими до цих змін, будуть опиратися їм і не сприйматимуть як частину свого професійного розвитку.

Перетворення в сфері освіти завжди є викликом, проте водночас відкриває нові горизонти для розвитку. Освітня громада опиняється на межі нових можливостей, здатних істотно трансформувати вигляд українських навчальних закладів.

Раніше портал Знай повідомляв, що замість теплих обіймів підлітки часто вдаються до образ і конфліктів: чому в цей період життя ставлення до батьків стає гіршим.

Також ми зазначали, що вихователі перебувають у стресі: дитячі садочки на межі кризової ситуації, і батькам доведеться нелегко.

Також портал інформував про підлітковий стрес: ознаки, які батьки часто не помічають.