Зв'язок, що триває мільйони років: науковці знайшли у людському мозку найстаріший механізм.

Наш мозок являє собою надзвичайно складну структуру, яку досі не вдалося дослідити в повному обсязі. Нещодавно науковці виявили одну з його загадок, що стосується зв'язку з первісним ядром, яке грає ключову роль у найважливіших аспектах нашого існування.

Вчених завжди захоплювало те, як ми без зусиль розуміємо емоції інших та прогнозуємо їхні реакції. Співчуття до інших людей є важливою складовою соціального життя, проте механізми мозку, що забезпечують цю здатність, залишаються загадкою для науки. Нещодавнє дослідження намагалося розкрити цю таємницю, виявивши несподіваний зв'язок між соціальною пізнавальною мережею мозку та його стародавньою структурою, що відповідає за обробку емоцій — мигдалиною. Це відкриття може відкрити нові горизонти у лікуванні тривожності та депресії, повідомляє PsyPost.

У Фокус.Технології тепер є власний Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі останніх та найзахоплюючіших новин з наукової сфери!

Дослідження, представлене в журналі Science Advances, було здійснене командою вчених з Північно-Західного медичного інституту під керівництвом Родріго Браги та Донніси Едмондс. У своїй роботі вони аналізували, як області мозку, що відповідають за соціальне сприйняття, взаємодіють з більш глибокими структурами, які беруть участь в емоційних реакціях.

Дослідники виявили, що в мозку існує специфічна група областей, яку називають соціальною когнітивною мережею. Ця мережа активується, коли людина розмірковує про почуття та думки інших. Застосувавши фМРТ-сканування з високою роздільною здатністю 7 Тесла, вчені виявили безпосередні зв’язки між цією мережею та окремими ділянками мигдалини — структури, раніше пов’язаної з соціальною поведінкою у тварин.

Вивчивши функціонування мозку декількох учасників під час стану спокою та активності, науковці виявили виразну закономірність: соціальна когнітивна мережа була специфічно пов'язана з медіальним ядром мигдалини. Ця область відповідальна за регуляцію важливих соціальних моделей поведінки, таких як виховання дітей, агресивність і комунікація, і існує в нашій природі протягом мільйонів років еволюційного розвитку.

Отримані дані свідчать про те, що наша здатність інтерпретувати соціальні сигнали та емоції глибоко переплетена з примітивними нейронними шляхами, які розвивалися з доісторичних часів. Також було встановлено, що ця мережа відокремлена від системи епізодичної пам'яті, яка допомагає нам згадувати минулі події та уявляти майбутні сценарії.

Мигдалина задіяна в низці психічних захворювань, включно з тривогою і депресією. Оскільки на соціальну когнітивну мережу легше впливати за допомогою неінвазивних методів стимуляції мозку, дослідники припускають, що модулювання її активності може побічно впливати на неї, потенційно пропонуючи нові підходи до цих захворювань. Якщо вчені зможуть удосконалити методи регулювання цієї мережі, це може призвести до створення більш ефективних методів лікування соціальних та емоційних розладів.

Психічні розлади становлять одну з найбільш актуальних глобальних проблем. За даними ВООЗ, понад 280 мільйонів людей у світі страждають від депресії, а близько 300 мільйонів - від тривожних розладів. Оскільки дисфункція мигдалини пов'язана з цими захворюваннями, вивчення її взаємозв'язку із соціальним сприйняттям може надати цінну інформацію для покращення терапевтичних підходів. Продовжуючи ці дослідження, науковці можуть бути на шляху до створення нових лікувальних методик, які допоможуть поліпшити психічне здоров'я мільйонів людей.

Раніше в журналі Фокус було розглянуто різницю у прояві депресії у чоловіків та жінок. Нещодавнє дослідження ДНК виявило суттєві відмінності між депресією у представників різних статей, що підкреслює потребу в розробці специфічних підходів до діагностики та лікування цього стану.

Фокус також повідомляв, що проблеми з імунною системою можуть стати причиною розвитку депресії. Нещодавнє дослідження вказує на те, що депресивні стани можуть бути наслідком не запальних процесів, а навпаки — зниження імунної активності в мозкових структурах.