Протягом 217 років його ніхто не міг розшифрувати: штучний інтелект розкрив таємничий лист епохи Наполеона.

Штучний інтелект допоміг розшифрувати секретний військовий лист 1809 року, створений за часів Наполеона Бонапарта. Послання, яке залишалося непрочитаним понад два століття, містило інформацію про розташування французьких та союзних військ у Європі.

За інформацією Live Science, розшифровкою займався інженер штучного інтелекту та експерт з кібербезпеки компанії SentinelOne Картер Черч.

Для декодування він застосував нову модель OpenAI GPT-6 Astra, надавши їй лише одну команду та зображення документа. Протягом приблизно шести годин модель змогла відтворити зміст листа.

Що містилося в конфіденційному посланні?

Послання 1809 року за дорученням Наполеона надіслав його пасинок Ежен де Богарне, який був віцекоролем Італії. Адресатом був маршал Огюст де Мармон, чиї війська перебували на східному узбережжі Адріатичного моря далеко від основних французьких сил.

У листі Мармону повідомляли про розташування інших французьких та союзних армій. Через ризик перехоплення документа військову інформацію зашифрували.

Для своєї діяльності Черч володів лише опублікованим у 1969 році низькоякісним сканом листа. Цей документ складався приблизно з 1300 знаків і містив 155 унікальних символів. Застосований шифр був гомофонічним, що означає, що одна й та ж поширена буква могла бути представлена кількома різними символами.

У процесі аналізу штучний інтелект виявив неповну таблицю, створену істориком криптології Даніелем Таном, що містила значення 33 символів. Цей матеріал раніше не асоціювався з даним листом. Модель використала вже відомі значення для шифрування, після чого змогла виявити всі інші символи та відновити текст.

Зокрема, у посланні Мармона міститься заклик не здаватися перед можливим опором після отримання команди щодо походу. Тим часом, історики вказують на те, що розшифрований документ не приніс кардинально нових фактів: його зміст в значній мірі співпадає з вже відомими листами Наполеона.

Дослідник європейської історії з Королівського коледжу в Лондоні, Майкл Роу, охарактеризував отриманий результат як вражаючий. Він зазначив, що відомий контекст документа дозволяє оцінити точність роботи штучного інтелекту, і в майбутньому такий підхід можна буде використовувати для аналізу історичних текстів, зміст яких залишається незрозумілим.

Роу порівняв цей підхід із "Розеттським каменем": "Коли ви тестуєте штучний інтелект на документі, зміст якого вам майже відомий, оскільки він згадується в іншому тексті, штучний інтелект успішно виконує свою задачу, відтворюючи те, що ви очікуєте побачити. Якщо ж ви застосовуєте той самий інструмент і метод на матеріалі, який вам не знайомий, то ви, ймовірно, будете більше довіряти отриманим результатам".

Історик Зак Вайт з Університету Портсмута підкреслив, що в епоху Наполеона шифрування стало важливим інструментом для передачі військових і дипломатичних повідомлень через загрозу перехоплення кореспонденції. Дослідники вважають, що штучний інтелект може відіграти значну роль у розшифровці інших історичних документів, а також у декодуванні текстів, написаних нерозбірливим почерком або на основі маловивчених систем письма.

Згадуємо, що комп'ютерне моделювання вказало на те, що 2800-річна архітектура палацу Ґрат-Бе'ал-Ґібрі могла б теоретично витримати конструкцію висотою до 16 поверхів.