В Україні STEM-освіта повинна стати ключовим елементом підготовки інженерних кадрів для відновлення країни, заявило Міністерство освіти і науки.
В Україні розвиток STEM- та інженерної освіти є одним із пріоритетів, оскільки саме інженери потрібні для захисту, відновлення громад та створення інноваційних рішень.
Про це йшлося під час круглого столу "Суспільний діалог для освітнього успіху: досвід STEAM-лідерів як основа інженерного потенціалу та сталого розвитку України" в Укрінформі.
На круглому столі генеральна директорка директорату цифровізації та цифрової інформації Міністерства освіти і науки України Роксолана Швадчак підкреслила, що підтримка STEM-освіти та інженерних напрямків залишається важливим завданням для держави, незважаючи на виклики, які приносить повномасштабна війна.
"Незважаючи на те, що в цей час над українськими містами літають ворожі дрони та ракети, ми продовжуємо зосереджуватися на нашому майбутньому, розвитку освіти та людського капіталу. ... На сьогодні STEM-освіта та інженерні спеціальності є найважливішим пріоритетом для Міністерства освіти та української держави", - зазначила Швадчак.
На її думку, інженери необхідні не тільки для розробки систем безпеки, але й для відновлення країни, підтримки громади та впровадження новаторських рішень.
Водночас вона зазначила, що розвиток STEM починається зі школи, а ефективність таких програм залежить не лише від фінансування та обладнання, а й від спроможності педагогічних команд працювати з ним.
"Мало виділяти гроші. Нам дійсно потрібні сильні педагогічні команди, потрібна їхня спроможність працювати з цим обладнанням і навчати дітей. І, звісно, потрібне громадське суспільство, соціально відповідальний бізнес", - зазначила представниця МОН.
Директорка Українського інституту розвитку освіти Юлія Погребняк підкреслила, що новітні технології стрімко переходять з етапу лабораторних досліджень до реального використання, і тому освітня система повинна адаптуватися до цих трансформацій.
"STEM - це не просто набір знань, це середовище, в якому знання перетворюються на дослідження, дослідження - на ідею, ідея - на конкретне рішення", - зазначила Погребняк.
Вона підкреслила значущість співпраці між педагогами, дослідниками, професіоналами та іншими учасниками навчального процесу, щоб забезпечити можливість перевірки та розширення успішних практик.
Керівники освітніх установ поділилися своїм практичним досвідом впровадження STEM-освіти. Зокрема, Ірина Патрушева, директорка Запорізької гімназії № 89, зазначила, що під час війни їх навчальний заклад пройшов еволюцію від окремих STEM-проектів до комплексної роботи всього педагогічного колективу.
За її інформацією, навчальний заклад створив модель STEM-освіти в інклюзивному середовищі, а завдяки отриманим грантовим коштам зміг закупити сучасне обладнання та запустити мобільний STEM Hub.
Директорка Роменської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №11 Вікторія Зеленська наголосила, що STEM для її закладу - це насамперед не обладнання, а дослідницька робота учнів і зміна ролі вчителя.
"Для нашого закладу освіти STEM - це передусім не обладнання, це дитина, яка досліджує, учитель, який не дає готових відповідей і команда, яка створює можливості", - сказала Зеленська.
Вона розповіла про досвід п'ятикласників, які під час вивчення характеристик світла самостійно вивчали, як виникають кольорові візерунки, і в результаті виготовили калейдоскопи. За її словами, цей метод інтегрує фізику, математику, технології, інженерне мислення, дизайн та креативність.
Згідно з інформацією від Укрінформ, в Україні в цьому році 130 нових академічних ліцеїв отримають кошти для організації STEM-лабораторій та модернізації навчального обладнання, включаючи технічні засоби.
Термін "STEM" вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). STEM-освіта спрямована на розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв'язання практичних проблем.