Чи містять пророцтва Нострадамуса згадки про Україну: 522 роки з моменту його народження.

Сьогодні, 14 грудня, 522 роки тому народився Мішель де Нострдам, відомий як Нострадамус - французький астроном, лікар і астролог, чиї таємничі пророцтва досі викликають суперечки та зацікавлюють мільйони людей

У часи, коли Європа страждала від чуми, релігійних конфліктів і астрологічних передчуттів апокаліпсису, цей чоловік став символом надії та тривоги, поєднуючи наукові досягнення своєї епохи з містичними віруваннями. Його праця "Пророцтва" (Les Prophéties), видана в 1555 році, обіцяє "зазирнути в майбутнє до 3797 року". Але чи дійсно він мав змогу передбачити глобальні катастрофи, чи це всього лише гра слів?

Детальніше про таємничу особистість Нострадамуса ви дізнаєтеся з матеріалу на Еспресо.

Мішель де Нострдам, відомий як Нострадамус, з'явився на світ 14 грудня 1503 року в маленькому містечку Сен-Ремі-де-Прованс, розташованому на півдні Франції. Він походив з родини, де батьком був нотаріус Жак де Нострдам, а матір'ю – Рейнієр, онука лікаря П'єра де Сен-Ремі.

Його родина мала єврейське коріння: дідусь Мішеля, Гі Гассоне, прийняв католицизм близько 1455-1460 років, щоб уникнути переслідувань Інквізиції, взявши прізвище "Нострдам" (від латинізованого "Nostre Dame" - "Наша Дама", на честь Діви Марії).

Цей акт зміни віри відображає драматичний контекст тих часів. Адже Європа переживала Реформацію, релігійні війни між католиками та протестантами, а також наслідки Чорної смерті - чуми, яка наймасовіше у 1347-1351 роках знищила третину населення континенту і продовжувала періодично вбивати цілі міста й регіони, тим самим викликаючи релігійні очікування кінця світу.

З раннього віку Нострадамус демонстрував здібності у математиці, астрономії та мовах (грецкій, латині, івриті), отримуючи освіту від своїх дядьків, які були лікарями за професією.

У 1517 році він вступив до університету в Авіньйоні, а 1522-го - до медичного факультету Монпельє, де вивчав анатомію, фармакологію та астрологію - останню тоді вважали невід'ємною частиною медицини (щоб знати про майбутнє здоров'я пацієнта).

Проте незабаром його відсторонили за заняття аптекарською діяльністю, яку вважали "ремеслом" для "недостойних" учнів.

Незважаючи на це, Нострадамус обрав шлях мандрівного лікаря, активно протистоячи епідемії чуми в Ажені, Ліоні та низці інших міст.

Його підходи стали справжньою революцією в медицині свого часу. Він акцентував увагу на важливості гігієни, регулярному митті рук, провітрюванні приміщень та рішуче відмовлявся від практики кровопускання, яка часто завершувалася летально.

У період епідемії 1520-х років у Франції та Італії Нострадамус демонстрував кращі результати у лікуванні хворих, ніж його contemporaries.

Проте його життя не обійшлося без трагедій. У 1534 році чума забрала його першу дружину та двох дітей, що, ймовірно, змусило його ще більше зануритися в астрологію.

У 1547 році він переїхав до Салон-де-Провансу, де уклав шлюб з заможною вдовою на ім'я Анн Понсар. У них народилося шестеро дітей, а також він активно вклав кошти в проекти з іригації, щоб покращити санітарні умови.

Епоха Відродження, в якій жив Нострадамус, стала періодом трансформації між старими і новими світоглядами. У цей час наука, представлена гуманізмом Еразма та астрономічними теоріями Коперника, стикалася з забобонами і релігійними обмеженнями. Пророцтва виступали як джерело втіхи в умовах хаосу, викликаного війнами та апокаліптичними настроями, які мали корені в Біблії та давніх оракулах. Альманахи з прогнозами на наступний рік набули особливої популярності серед населення.

Нострадамус почав видавати свої альманахи з астрологічними прогнозами у 1550 році, що принесли йому славу. А вже у 1555 році його "Пророцтва", де 942 чотиривірші (катрени) описували події до кінця світу, набули найбільшої слави та міжнародного визнання. Свої пророцтва він писав складною, зашифрованою мовою, у якій римовані катрени переплітали кілька мов і не містили конкретних дат.

Ознайомтеся також: Історія українця, який обійняв посаду ректора Болонського університету: 531 рік з моменту смерті Юрія Дрогобича.

Слава Нострадамуса почала розростатися ще за його життя, завдяки зв'язкам із впливовими особами того часу. Наприклад, у 1556 році королева Катерина Медичі, дружина Генріха II, запросила його до Парижа, адже його альманах натякав на можливі небезпеки для королівської сім'ї.

Він обійняв посаду придворного лікаря та астролога під час правління Карла IX, складаючи астрологічні прогнози для дітей монарха.

Його "Пророцтва" розійшлися тиражем, попри цензуру Інквізиції. Та Нострадамус уникав прямих звинувачень, пишучи криптично, з анаграмами, символами та сумішшю мов (французька, латина, провансальська), що давало простір як для фантазії, так і можливість відступу перед Ватиканом.

Насправді, його популярність зросла вже після написання. Читачі адаптували катрени до подій, які їх цікавили, наприклад, до смерті Генріха II у 1559 році внаслідок поранення на турнірі ("молодий лев переможе старого", Перша століття, катрен 35).

У XVII-XVIII століттях дані висловлювання використовували під час Великої лондонської пожежі 1666 року, згадуючи про "кров справедливих у Лондоні" (Century II, Quatrain 51). У XIX-XX століттях їх пов'язували з подіями, що стосувалися Наполеона ("Імператор з острова", Century VIII, Quatrain 1), Гітлера ("звір із голодного краю", Century II, Quatrain 24) та навіть терористичних атак 11 вересня ("небесний вогонь", Century I, Quatrain 87).

Сьогодні існує безліч книг, фільмів і веб-ресурсів, таких як "The Nostradamus Effect", які підтримують цей міф, адже його багатозначність дає змогу тлумачити різні події, від пандемії COVID-19 до виборчих процесів.

Отже, основною причиною тривалої популярності цього астролога є його катрени, які відрізняються загальною та багатозначною структурою. Їхня метафоричність та неоднозначність дозволяє різні тлумачення, що дає можливість пов’язувати їх із численними подіями вже після їх відбування. Таким чином, Нострадамус зрозумів, що таємничість його творів є ключем до популярності та симпатій людей, адже їх можна інтерпретувати по-різному навіть через століття.

Нострадамус заявляв, що володіє екстрасенсорними можливостями і отримує свої видіння через "бронзову чашу з водою". Однак дослідники вважають, що насправді він лише переосмислював давні пророцтва, доповнюючи їх астрономічними розрахунками.

Чимало "збутих" пророцтв насправді є ретроактивними інтерпретаціями. Оскільки катрени не мають точних дат, а їхній зміст насичений метафорами, такими як "битви в хмарах" чи "жаби з неба", це відкриває можливість адаптувати їх до різних подій.

Серед "збутого" називають: смерть Генріха II (1559), Французька революція (1789, "кров королів"), підйом Наполеона (як "імператор з острова"). А от невиконаних - безліч: кінець світу 1999-го ("коли 1999 минеться, прийде жахливий король з жаху", Century X, Quatrain 72) не стався.

Тому фахівці часто характеризують творчість Нострадамуса як маніпуляцію, подібну до гороскопів, що є універсальними для будь-якої ситуації та кожної людини, яка прагне знайти у них відповіді на свої запитання. Цей процес відомий як постдикція — виявлення зв'язків вже після того, як подія відбулася. У зв'язку з цим, науковці та скептики зазначають, що немає жодного чотиривірша, який би реально підтвердив здатність Нострадамуса передбачати конкретні події до їх фактичного виникнення.

У "Пророцтвах" Нострадамуса немає прямих посилань на Україну, оскільки в XVI столітті ця країна ще не існувала. Тодішні українські землі здебільшого входили до складу Речі Посполитої. Проте деякі дослідники намагаються адаптувати катрени Нострадамуса до сучасних кризових ситуацій. Таким чином, усі згадки про "Україну" в його текстах є результатом сучасних інтерпретацій, які часто залежать від того, як перекладачі асоціюють давні назви річок або регіонів із сучасними географічними реаліями (наприклад, згадки про "землі на Борисфені", що відповідає Дніпру).

Наприклад, на початку повномасштабної війни між Росією та Україною з'явилися інтерпретації, пов'язані з висловами: "Сім місяців велика війна, люди мертві від лиха" (Століття VIII, Квартета 77), які стали асоціювати з цим конфліктом, де "король не впаде" - на підтвердження стійкості Зеленського. Проте, як ми можемо спостерігати, сім місяців уже давно минули. Інша версія звучить так: "Схід послабить Захід" (Століття III, Квартета 60) - про загострення відносин з Росією, а "морське місто" (Одеса) у "подвійній дозі лих" (Століття II, Квартета 5) - про можливість захоплення.

Для 2026 року інтерпретатори пророкують кінець "тривалої війни" (можливо, української), з "зграєю бджіл" (лідери як Трамп чи Путін) і "королем Дональдом" - спекуляція про Трампа в контексті переговорів щодо України.

Тому як і завжди з Нострадамусом, правда в очах читача: чи це пророцтво, чи просто віддзеркалення наших страхів?

Нострадамус помер 2 липня 1566 року в Салоні від набряку легенів, нібито передбачивши навіть дату і що "не помре від старості" (хоча для того часу - це була дуже рідкість, переважно вмирали від хвороб).

Отже, спадок Нострадамуса служить своєрідним нагадуванням про те, що в моменти невизначеності люди часто прагнуть знайти підказки в загадкових символах та небесних явищах, однак справжнє майбутнє формується нашими власними діями.