Чому голова акули-молота має таку незвичну форму: думки науковців.

Звісно, така голова потрібна зовсім не для того, аби завдавати комусь ударів цим "молотом".

Акула-молот володіє, напевно, найнеординарнішою формою голови серед усіх великих живих істот на планеті. Але чому її голова має таку форму? Науковий журнал IFL-Science пропонує своє пояснення цієї природної загадки.

Варто зазначити, що акули-молоти не є єдиним видом, а складають цілу родину, відому як молотоголові (Sphyrnidae). Найбільш відомою серед них є велика акула-молот, яка в середньому досягає довжини 4 метри. У той же час, найменший її представник – капелюхоголова акула – виростає лише до півтора метра. Незалежно від розмірів, усі ці акули мають відносно невеликий рот і унікальну голову у формі молота, що забезпечує їм ряд переваг у середовищі існування.

Перш за все, така анатомічна структура забезпечує широкий кут огляду, що є корисним під час полювання. Дослідження, проведене в 2009 році, виявило, що крилоголові та гребінчасті молотоголові акули мають бінокулярні поля зору на рівні 48° та 34° відповідно, тоді як у звичайних акул цей показник не перевищує 15°. Це надає їм значну перевагу у виявленні здобичі, уникненні небезпеки та загальному виживанні.

Форма голови також дає змогу ефективніше використовувати особливі сенсорні органи, відомі як ампули Лоренціні. Це чутливі пори на шкірі голови, що реагують на електричні поля у воді. Через специфічну форму голови у акули-молота вони розташовані на більшій ширині, ніж у більшості риб. Це допомагає точніше знаходити сховану здобич.

Форма голови також грає роль у маневреності. Незважаючи на те що вона викликає додатковий опір у воді, її будова дозволяє акулам здійснювати різкі повороти, що може стати ключовим фактором під час полювання.

Цікаво відзначити, що форма молота не є винятковою — подібні структури виникали в ході еволюції у різних живих організмів, від молотоподібних червів (Bipalium) до вимерлих видів, таких як ящірка Diploceraspis. Це яскравий приклад конвергентної еволюції — процесу, коли однакові екологічні умови сприяють розвитку схожих еволюційних адаптацій у представників різних біологічних категорій тварин.

"Отже, хоча молотоголові можуть здаватися своєрідним жартом еволюції, їх досконалі адаптації заслуговують на увагу", - підкреслює IFL-Science.

Як писав УНІАН, азійський шершень тероризує європейських бджолярів, що позначається на цінах на мед. Однак зараз, ймовірно, з'явилися рішення для подолання цієї проблеми.

Також ми розповідали, яка тварина насправді є найповільнішою у світі. І це, звісно, не черепаха.