Цього року розпочався новий норвезько-український проєкт UKRAINETT+, який має на меті підтримати науковців в умовах війни.

На пресконференції в Укрінформі лідер ініціативи UKRAINETT+, професор та старший науковець Норвезького інституту урбаністичних і регіональних досліджень (NIBR) Університету ОслоМет, Одне Осланд, поділився цією інформацією.

За його словами, після повномасштабного вторгнення Росії в Норвегії виник великий попит на знання про Україну.

"Разом із колегами з провідних норвезьких установ ми створили норвезьку мережу досліджень України UKRAINETT, і я маю честь керувати нею. Спочатку планували долучити близько 20 дослідників, але інтерес перевищив наші очікування. Сьогодні в мережі -- майже 100 дослідників. Її координує Норвезький інститут урбаністичних та регіональних досліджень при університеті Осло Мет", - розповів Одне Осланд.

Професор зазначив, що ключові цілі та напрямки роботи мережі UKRAINETT включають розвиток наукових досліджень, передачу знань про Україну норвезьким політикам, державним службовцям, бізнесменам та організаціям громадянського суспільства. Крім того, мережа прагне створити платформу для дискусій між науковцями, організувати щорічну конференцію, присвячену актуальним дослідженням України, а також підтримати українських науковців, які через війну опинилися в Норвегії.

За інформацією Осланда, одним із засобів функціонування мережі виступає веб-сайт UKRAINETT, а також існує група у Facebook, яка налічує понад 360 учасників.

"Ми провели безліч відкритих подій не лише для членів нашої мережі, а й для всіх, хто бажає дізнатися більше про Україну. Багато з цих заходів доступні в онлайн-форматі. Крім того, ми активно співпрацюємо з норвезькими політиками та установами, що займаються підтримкою України", - підкреслив Осланд.

Він акцентував, що UKRAINETT активно сприяє розвитку співпраці у сфері вищої освіти та науки.

"Ми висунули пропозицію, щоб Норвегія надала підтримку українським університетам та науковим установам як під час, так і після закінчення війни, оскільки вища освіта і наука є критично важливими для подальшого розвитку України. Спочатку наша діяльність грунтувалася переважно на волонтерських засадах. Однак на початку цього року ми отримали фінансування від Норвезької ради досліджень для трирічного проєкту UKRAINETT+, який триватиме до завершення 2026 року", - зазначив він.

На його думку, проект UKRAINETT+ відкриває нові горизонти для співпраці між університетами Норвегії та України. Серед ключових партнерів ініціативи - ОслоМет, університет Бергена, університет Норд, а з української сторони, зокрема, Харківський національний університет імені Каразіна.

"Мережа відкрита для всіх українських університетів та наукових установ, які мають співпрацю чи мали раніше зв'язки з Норвегією. На сьогоднішній день до UKRAINETT+ приєдналися 16 українських організацій, і ми плануємо подальше розширення. У наших планах: створення подкастів українською мовою для поширення знань, отриманих у процесі співпраці; інформування органів влади, громадських організацій і бізнесу про результати наукових досліджень через випуск інформаційних бюлетенів та організацію пресконференцій. Також ми плануємо провести три-чотири щорічні наукові семінари у змішаному або онлайн-форматі, а також видати україномовний інформаційний бюлетень," - повідомив Осланд.

Він додав, що українська сторона в межах проєкту організовує конференції, відкриті для українських дослідників. Такі заходи мають відбутися в 2025 році в Бергені, а в 2026-му році - в Осло.

"Ми вражені, як українські дослідники та університети продовжують працювати в умовах війни. Незважаючи на ризики для студентів та викладачів, вони продовжують проводити важливі дослідження, документуючи війну та суспільні зміни. Вважаємо, що їхня підтримка має бути пріоритетом, це важливо як для України, так і для майбутнього Європи", - додав Осланд.

Як розповіла координаторка платформи UKRAINETT+ в Україні, декан соціологічного факультету, кандидат соціологічних наук, доцент Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Олена Мурадян, серед українських установ, які вже долучилися до проєкту UKRAINETT+, - Львівський національний університет імені Івана Франка, Маріупольський державний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Ужгородський національний університет, Центр дослідження Росії та ін.

"Щоб доєднатися до мережі, важливо мати норвезького партнера -- це будь-який дослідницький університет чи організація. В нашому інформаційному бюлетені зазначені результати взаємодії, наукові проєкти, конференції, публікації, інтерв'ю, заплановані заходи. Харківський національний університет -- координуюча установа, та ми відкриті до співпраці", - наголосила Мурадян.