Еволюційна пастка для паразитів. Чому людський організм втратив здатність до синтезу вітаміну С?

Довгий час наука списувала це на випадкову мутацію, яка не стала фатальною лише тому, що ми почали їсти багато фруктів. Але нові дані змушують переглянути цю теорію: вимкнення цього механізму могло бути не помилкою, а геніальним ходом еволюції для захисту від інфекцій, пише видання New Atlas.

Міхаліс Агатоклеус із Техаського університету пояснює це простою логікою виживання. Коли організм припиняє виробляти дефіцитний ресурс, він автоматично створює нестерпні умови для непроханих гостей. Паразити, які потрапляють у тіло, опиняються на "голодному пайку", що різко знижує їхні шанси на успіх.

Дослідники звернули увагу на цікавий збіг: у процесі еволюції здатність синтезувати аскорбат (вітамін С) втратили не лише ми, а й самі паразити. Тобто вони повністю залежні від того, що знайдуть у тілі господаря. Попередні лабораторні тести підтвердили здогадку: черв'яки-шистосоми, наприклад, можуть відкладати яйця лише тоді, коли мають вдосталь цього вітаміну.

Для перевірки своїх припущень вчені вдалися до оригінального підходу. Вони створили спеціальну породу мишей, які, як і люди, не здатні синтезувати вітамін С, і піддали їх інфекції небезпечними паразитами – шистосомами. Одночасно звичайні миші також зазнали зараження, при цьому модифіковані гризуни перебували на дієті з низьким вмістом вітаміну.

Результат вразив. Звичайні миші, чий організм сам продукував вітамін, тяжко хворіли: паразити активно розмножувалися, засипаючи печінку яйцями й викликаючи масивне запалення. А от миші з дефіцитом вітаміну С відбулися легким переляком. Паразити всередині них вижили, але стали безплідними -- самки черв'яків просто не змогли сформувати зрілі яйця. Ланцюжок передачі хвороби розірвався, і тварини вижили.