Химера з епохи юрського періоду: виявлено незвичну істоту, що нагадує качкодзьоба (фото)

Ця хижа тварина, що жила 168 млн років тому, була родичкою ссавців і поєднувала в собі риси качкодзьоба та видри.

Вчені виявили тварину, яка жила поряд із динозаврами і є найбільшим відомим родичем ссавців, що мешкали в юрському періоді. Хоча вона мала великі розміри, вага тварини не перевищувала ваги чихуахуа. Дослідження опубліковано в журналі Nature, пише Live Science.

Дослідники зробили вражаюче відкриття, виявивши майже повний і добре збережений скелет нового родича ссавців, якому дали назву Megacauda sungei. Ця хижа тварина, що існувала в юрському періоді близько 168 мільйонів років тому, населяла прісноводні водойми та річки на території сучасного північного Китаю. Вчені вважають, що Megacauda sungei є найдавнішим відомим предком ссавців, який вів напівводний спосіб життя.

Дослідження показало, що ця хижа тварина була великого розміру, але важила лише від 1 до 2 кілограмів. Покритий шерстю хижак мав широкий плоский хвіст, що свідчить про відмінні плавальні здібності, а також короткі задні лапи з відносно довгими ступнями.

За словами дослідників, Megacauda sungei має характеристики, які нагадують химеру, оскільки ця істота поєднує в собі риси качкодзьоба та видри. Задня частина її тіла схожа на качкодзьобову, оскільки задні кінцівки адаптовані для плавання та риття нір на берегах річок і озер. Проте зубна структура Megacauda sungei суттєво відрізняється від качкодзьобової. Цей хижак мав потужні ікла та ріжучі корінні зуби, які дозволяли йому розрізати й пережовувати м'ясо зовсім інакше, ніж сучасні хижі ссавці.

Дослідження виявило, що Megacauda sungei споживала саламандр, риб та безхребетних. Ця істота полювала як у водному середовищі, так і на суші. Вірогідно, вона жила у виритих норах на берегах водойм.

Однією з важливих особливостей вимерлого хижака є будова горла. У сучасних ссавців, включаючи людину, під'язикові кістки в горлі утворюють структуру, що нагадує сідло або латинську літеру U. Це дозволяє нам за допомогою м'язів горла ковтати пережовану їжу невеликими порціями, а не заковтувати величезні шматки. Також це дозволяє дитинчатам ссавців смоктати материнське молоко. Вчені вважають, що Megacauda sungei мав таку саму анатомічну особливість.

Ця зникла істота відноситься до класу докодонтів, які були близькими родичами ссавців і існували в юрському та крейдяному періодах (близько 200-120 мільйонів років тому), коли динозаври домінували на планеті.