Ігор Ліскі: Нам потрібно налагодити тіснішу співпрацю між освітою та промисловістю, щоб підприємства не лише фінансували стипендії, а й ставали справжніми замовниками.

Зображення: Зоряна Стельмах та Ігор Ліскі, керівник наглядової ради EFI Group.

"Сьогоднішня ситуація в освіті потребує серйозної уваги, і спиратися на радянські традиції вже не вдається, особливо в умовах війни. Зміни в галузі освіти та науки стали критично важливими для нашого виживання. Без основної науки ми не зможемо створити сучасну зброю. Ті китайські дрони, які ми можемо зібрати, не стануть вирішенням проблеми. Якщо ми не станемо схожими на Ізраїль, не здатні будемо протистояти ворогу, який залишиться з нами. Чому Ізраїль, навіть будучи невеликим, не відчуває страху? Бо у них є технології та власне виробництво озброєння. І це лише частина всього, що має значення", -- зазначив Ігор Ліскі.

На сьогоднішній день, зазначає підприємець, створюючи склозавод, він змушений залучати фахових інженерів з різних країн.

Ліска вважає, що спочатку потрібно чітко визначити, де ми прагнемо опинитися через два десятиліття, яку економічну модель бажаємо розвивати та яку позицію займати у глобальному контексті. Лише після цього можна починати реалізовувати реформи.

Елла Лібанова висловила думку: "Вища освіта не обмежується лише ринком праці. Це, перш за все, питання розвитку особистості."

"Я дуже хотів би, щоб була сформована рада з залученням великого бізнесу, яка б визначила, на чому ми фокусуватимемося у майбутньому, бо ми не зможемо будувати все. Щоб були сформовані чіткі завдання -- зводити електростанції, атомні електростанції, літаки, не знаю, швидку залізницю, склозаводи абощо. Аби був план розвитку на 20-30 років. І вже від цих цілей відштовхуватися в тому, які фахівці нам потрібні.

"Тепер необхідно чітко визначити, які університети нам потрібні, які наукові напрямки ми повинні розвивати та яких фахівців готувати. Слід оптимально використати наш обмежений ресурс для підтримки цих ключових точок розвитку. Важливо створити щонайменше три-чотири-п'ять успішних університетів, які слугуватимуть моделями для наслідування. Це ті заклади, де випускники вже матимуть чітке уявлення про свої подальші кар'єрні шляхи", -- зазначив підприємець.

Зображення: Зоряна Стельмах, Ігор Ліскі, Елла Лібанова, Оксен Лісовий, Кирило Говорун та Тимофій Милованов у процесі обговорення.

Зараз, на думку Ліскі, підстави для об'єднання університетів -- через "поганого" ректора чи брак фінансування -- не є достатньо обґрунтованими. Бо так можна закрити й справді потрібні навчальні заклади. Також, за його словами, є питання до ефективності фінансових витрат на реформу освіти. Чи справді МОН раціонально витрачає ті невеликі гроші, які виділяє держава на освіту, просто скорочуючи мережу ВНЗ?

Оксен Лісовий заявив: "Перемога у війні не стане справжньою перемогою без прогресу в освіті."

Крім того, бізнесмен вважає необхідним зблизити освіту і виробництво так, щоб бізнес не просто забезпечував окремі стипендії, а й виступав реальним замовником для галузі.

Мене цікавить, як я можу забезпечити, щоб випускники приносили користь моєму бізнесу, оскільки я є основним замовником. Державі складно виконувати цю роль, за винятком декількох специфічних випадків, адже в глобальному масштабі вона ще не готова до таких амбіцій, щоб прогнозувати майбутнє. Наприклад, у моїй бізнес-стратегії я планую розвиток на щонайменше 12-15 років уперед. Деякі проєкти займають до семи років на реалізацію, а їхня окупність може тривати 15 років. Тим часом держава часто не має можливості планувати навіть на п'ять років; зазвичай її стратегія зводиться до "перед виборами", "після виборів" або "хоча б на квартал".

Ігор Ліскі зазначив, що до тих пір, поки підприємці та представники приватного сектору не усвідомлять свою роль як реальних замовників, а також не зрозуміють, що освіта може служити їхнім інтересам і відкривати перспективи для довгострокових інвестицій в інноваційні сфери, кооперація залишиться на рівні теорії.

Тимофій Милованов заявив: "60% учасників міжнародних олімпіад вирішили не навчатися в українських університетах, а обрали навчання за кордоном."

У рамках дискусії про українську науку, підприємець навів приклади, коли прогрес держави був заснований саме на військових досягненнях.

Зображення: Зоряна Стельмах та Ігор Ліскі, керівник наглядової ради EFI Group.

Яким чином виникла Кремнієва долина? Це результат розвитку військових технологій, які були приватизовані, і бізнес почав використовувати транзистори для оптимізації своїх процесів. Так і зародилася ця масштабна історія.

Звідки походить інноваційний Ізраїль? У базисі лежить стратегія виживання, акцент на виробництві сучасної, передової зброї. Саме тому ця країна стала центром стартапів. Давайте розглянемо, як можна використати цей критичний момент. Ми спостерігаємо, як Збройні сили України вже впроваджують інновації безпосередньо на фронті. Українці здатні на це. Яким чином можна забезпечити більшу стійкість цих змін? Як інтегрувати їх у науку та освіту? Як об'єднати освіту, наукові дослідження та реальний бізнес, виробництво? Це ті питання, на які нам потрібно знайти відповіді, — підсумував підприємець.