Відомі медичні установи України з початку нового року впроваджують медичну реформу: які наслідки це матиме для кожного українця?

Зображення: Клініка "Феофанія" - 3D ортопантомографічне дослідження на томографі. Додаткові витрати з особистих коштів пацієнтів.

Киянка на ім'я Валерія (ім'я змінене на її прохання) отримує лікування в столичному Інституті ендокринології та обміну речовин імені Комісаренка. Вона є онкопацієнткою та активною учасницею спільноти "Афіна. Жінки проти раку". Валерія бореться з раком молочної залози, і нещодавно у її щитоподібній залозі виявили вузол, що потребує хірургічного втручання для видалення.

Пацієнтка вирішила звернутися в Інститут до лікаря з гарними відгуками. Прийшла до нього за електронним направленням на госпіталізацію: "Відразу лікар сказав, що операція коштуватиме 8 500 грн: 5 000 -- це так званий благодійний внесок, 3500 -- гістологія".

"Благодійний внесок" була здійснена через термінал у лікарні. Спочатку потрібно обрати відділення для госпіталізації, ввести свої особисті дані, внести необхідну суму грошей та отримати два чеки. Один з них необхідно надати у приймальному відділенні як підтвердження того, що благодійний внесок був здійснений. Лише після цього жінці відкрили історію хвороби та направили її до відповідного відділення.

"Я була в курсі, що навчальний заклад не підписав угоду з НСЗУ, тому і припускала, що мені доведеться викладати гроші", - зазначає вона.

Операція пройшла без ускладнень, а медики проявили високу професійність та доброзичливість. Валерія залишалася в реанімаційному відділенні протягом 24 годин, після чого ще одну добу провела в хірургічному відділенні, а згодом її планували виписати додому.

"В останній день перед випискою я була на перев'язці, яку робив сам хірург. Він спитав: "Ви ж зайдете до мене у кабінет?". Я кажу: "За випискою?". Лікар відповів: "Виписку вам дадуть у відділенні. Але ви розумієте, що ми працюємо в команді й практично платимо команді з власної кишені"", -- згадує пацієнтка.

Зображення: pamyatky.kiev.ua Інститут ендокринології та обміну речовин, названий на честь Комісаренка

Вона зазначила, що згодом повинна була отримати результати біопсії від цього лікаря, які мали вплив на її подальшу терапію.

Я принесла йому 5 000 гривень у конверті. Він подякував. У моїй палаті тільки й розмов було: "А скільки вам сказав? А вам скільки?". Я спілкувалася з кількома жінками, яким лікар називав конкретні суми: комусь 20 000, комусь більше.

Пацієнтка написала скаргу на це в МОЗ і до профільного комітету Ради. Вона знає, що може бути по-іншому, бо лікувала рак молочної залози в Київському міському онкоцентрі, який має договір з НСЗУ. І там не було жодного випадку, коли їй натякали на гроші.

Відзначили позитивні аспекти, але також звернули увагу на випадки шахрайства та інші проблеми: що містить новий звіт ВООЗ і Світового банку щодо медичних реформ?

У групі "Афіна. Жінки проти раку" пацієнти діляться досвідом відвідин медінститутів і також пишуть про неформальні платежі. Якби такі заклади працювали за програмою медгарантій, ці послуги за договором з НСЗУ мали б надавати безоплатно.

Члени родини пацієнта діляться своїми враженнями:

У мого чоловіка діагностували рак легень. Ми зверталися до Інституту пульмонології Яновського, де йому провели кілька бронхоскопій, комп’ютерну томографію з контрастом та лобектомію. За всі ці процедури довелося викласти чималі кошти. Навіть за можливість відвідати чоловіка в реанімації я заплатила. Частина цих витрат проходила через касу як благодійний внесок, а частина — ні. В цілому, обстеження, операція, перебування в реанімації та післяопераційна реабілітація обійшлися нам приблизно в 70-80 тисяч гривень.

Фото: facebook/niphp Реєстратура Національного наукового центру фтизіатрії, пульмонології та алергології ім Яновського НАМНУ

"Інститут травматології та ортопедії в Києві. Консультація -- 400 грн, неофіційно. Про вартість попередили під час запису на консультацію. Було рекомендовано виконати артроскопію плечового суглоба, видано консультативний висновок. Лікар назвав ціну 55 000 грн", -- ділиться інший пацієнт.

Існують і значно вищі витрати: "Ми зверталися до інституту Ромоданова, де за консультацію запитують 1000 грн в неофіційному порядку. Щодо вартості операції, нам озвучили приблизну суму — 220 000 грн, але ми вирішили відмовитися".

Ось свідчення людини, яка зверталася до кількох медичних закладів: "Я відвідала консультацію в Інституті серця Тодурова. Мені повідомили, що потрібно оплатити прийом кардіолога та УЗД серця. Я сплатила, але чек не отримала. Також виявилося, що аналізи, на які мене направив кардіолог, є платними; я платила в касу, але знову без чека. Коли я намагалася записатися на МРТ в Інституті Ємця, мені сказали, що потрібно отримати направлення від сімейного лікаря та заплатити 5000 грн. Я також записалася на консультацію в Інституті Амосова, де мені одразу повідомили, що консультація, кардіограма та УЗД є платними. А в Інституті травматології лікар озвучив, що консультація коштує 500 грн."

Пацієнти, які звертаються до медичних установ, що мають угоду з НСЗУ, також висловлюють свої незадоволення — вони повідомляють про неофіційні платежі. Проте чимало з них вже усвідомлює, що мають право на безкоштовну діагностику та лікування завдяки цій угоді.

"Протягом чотирьох років установи Національної академії медичних наук активно уникають інтеграції в єдиний медичний простір, незважаючи на те, що мали чимало часу для підготовки до переходу на прозоре та підзвітне фінансування через Національну службу здоров'я України", - зазначила в коментарі LB.ua співзасновниця ГО "Афіна. Жінки проти раку" Вікторія Романюк.

Зображення: commons.com.ua Автор: Вікторія Романюк

Вона також зазначає, що пацієнти, які приходять до медичних установ НАМН, регулярно стикаються з вимаганням грошей:

Суми, які озвучують у медичних установах, вражають своїми масштабами. Благодійні внески, оплата практично всіх послуг, а також необхідність купувати медикаменти й витратні матеріали – це звична практика. Вартість операцій часто досягає сотень тисяч гривень, і в більшості випадків пацієнтам не надають чеки. На нашу гарячу лінію "Пацієнт має право" звертаються люди, які отримують лікування в закладах, що не мають угоди з НСЗУ, і є здивованими, коли дізнаються, що можуть отримати безкоштовну медичну допомогу в інших установах.

Які суми ми витрачаємо на медиків поза офіційними платежами та які захворювання нас турбують: детальні результати найглибшого дослідження здоров'я українського населення.

Інна Іваненко, виконавча директорка благодійного фонду "Пацієнти України", в коментарі для LB.ua зазначила, що в даний момент заклади Національної академії медичних наук функціонують у відокремленій, "привілейованій" системі, де існують власні правила. Вона підкреслила: "Контрактування змусить ці установи діяти на рівних умовах із іншими державними медичними закладами. Це стане потужним стимулом для реформування та підвищення якості надання медичних послуг".

Зображення: facebook.com/patients.org.ua Інна Іваненко

За словами Іваненко, непрозорість і брак ефективного контролю створюють комфортні умови для НАМН. Це дозволяє організації самостійно управляти фінансами, встановлювати платні послуги на основі незрозумілих критеріїв, вимагати благодійні внески та фактично перекладати фінансовий тягар на пацієнтів. "Я згадувала, як у 2022 році пацієнт проходив лікування раку легенів у державному Інституті пульмонології Яновського. Витрати тоді досягли приблизно 80 000 грн, що порівнянно з приватними клініками. Люди змушені оплачувати навіть найосновніші послуги, стикаючись із відсутністю прозорості та належного контролю".

"НСЗУ – це як еспресо поруч із станцією метро."

Микола Гук, доктор медичних наук і висококваліфікований нейрохірург, що працює в Інституті нейрохірургії Ромоданова, висловив свою думку щодо переходу медичних установ на модель фінансування від НСЗУ в інтерв'ю для LB.ua. Він зазначив, що ресурси, які надає НСЗУ для нейрохірургічних відділень Інституту, виявляються недостатніми: "Це рівень, який відповідає тільки базовим операціям. Але на цьому все закінчується. До того ж, у ці фінансові пакети не включені жодні аспекти майбутнього розвитку. Тому перехід до системи НСЗУ є для нас справжнім викликом".

Зазначає, що обладнання, на якому працюють нейрохірурги, коштує мільйони доларів, а пакети витратних матеріалів можуть сягати декількох тисяч доларів на кожну операцію:

Завжди і в нейрохірургії, і в кардіохірургії є так зване співфінансування, коли пацієнт щось докуповує сам. З юридичного погляду це пряма корупція, чого допускати не можна. Тому ми, лікарі, свідомо будемо зменшувати кількість високотехнологічних операцій, бо нам за них не платять адекватно, а вимагати гроші з пацієнта -- кримінальний злочин.

Він зазначає, що для багатьох нейрохірургів звичайні хірургічні процедури, такі як видалення грижі, є більш зручними.

Зображення: Катерина Мамайсур, нейрохірург Микола Гук.

Не всі пухлини потребують хірургічного втручання: що важливо знати про українську нейрохірургію від фахівців.

Гук наголошує на важливості збереження державного фінансування для державних установ, таких як його інститут: "Чим складніша ситуація і хірургічна процедура, тим менш вигідно це для стандартного фінансування від НСЗУ. НСЗУ можна порівняти з продажем еспресо біля станції метро: ви знаєте, скільки клієнтів до вас звернеться, і що одна чашка кави коштує 18 грн. Усі отримують свої 18 грн, і всі задоволені. Але варто відхилитися від стандарту, і прогнозувати стає значно важче". Він переконаний, що реальні витрати на пакети послуг для лікування серйозних хвороб перевищують фінансування, яке надає НСЗУ.

Гук висловлює свою підтримку ідеї прозорості та фінансування на основі кожного окремого випадку, застосовуючи принцип "гроші за пацієнтом". Проте медичні працівники прагнуть отримати державну допомогу для лікування складніших ситуацій.

"Я усвідомлюю, наскільки висока вартість нейрохірургії для пацієнтів сьогодні. Ми маємо можливість виконати операцію безкоштовно, але важливо, щоб люди зрозуміли: це означає, що витрати покриває інший пацієнт. Це не є корупцією, але, можливо, це навіть гірше, коли особа, яка не повинна витрачати гроші, купує електроди чи інші витратні матеріали, які потім використовуються для "безкоштовних" пацієнтів," - зазначає лікар.

Гук зазначає, що лікар-хірург повної зайнятості може отримувати навіть менше ніж 20 000 грн на місяць. І не сподівається, що договір з НСЗУ виправить цю проблему.

Зображення: Катерина Мамайсур Операційний блок Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова. Які коментарі надає міністр Віктор Ляшко з цього приводу?

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко в інтерв'ю LB.ua підтвердив, що з 1 січня 2025 року всі медичні установи Національної академії медичних наук, Міністерства охорони здоров'я та Державного управління справами будуть фінансуватися за системою медичних гарантій.

Урядова постанова містить список відповідних медичних установ. З закладів Національної академії медичних наук повністю інтегруються в нову систему:

Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України; Інститут спадкової патології Національної академії медичних наук України; Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України; Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України; Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України; Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова Національної академії медичних наук України; Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського Національної академії медичних наук України; Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України; Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України; Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова Національної академії медичних наук України; Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України; Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України; Фото: facebook/ Scientific- Practical Center of Endovascular Neuroradiology Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України Національний науковий центр "Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска Національної академії медичних наук України"; Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України; Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова Національної академії медичних наук України; Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України; Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України; Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України; Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П. В. Волошина Національної академії медичних наук України; Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева Національної академії медичних наук України; Інститут дерматології та венерології Національної академії медичних наук України; Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва Національної академії медичних наук України; Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України; Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка Національної академії медичних наук України; Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України; Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України; Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України.

Фото: facebook/Національна академія медичних наук України Завдяки командній роботі колег з Національного Інстутуту серцево-судинної хірургії ім Амосова та ДУ ІПАГ ім Лук'янової було проведено операцію на відкритому серці вагітній з комбінованою мітральною вадою серця, жінка доносила дитину і згодом шляхом кесаревого розтину народилася повністю здорова дівчинка. Липень 2023

До системи також підключено лікарню "Феофанія", Інститут серцевої хвороби, Центр мікрохірургії ока в Києві, Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії та багато інших установ. Ви можете знайти повний список тут.

"Ми розуміємо, що із заходом у програму медичних гарантій можуть бути певні ризики. Тому, враховуючи досвід 2020 і 2021 років, коли комунальні заклади переформатовували в комунальні неприбуткові підприємства й переходили до програми медичних гарантій, ми передбачили окремий пакет дофінансування, який називається стабілізаційним фондом. Це щоб у процесі переходу не було кризових речей, пов\'язаних з людським фактором", -- каже міністр.

Тепер, за словами Ляшка, керівники медичних закладів повинні ретельно підготуватися та без конфліктів інтегруватися в програму медичних гарантій. Він підкреслює, що очільники сподівалися на те, що до бюджету на 2025 рік увійде норма, яка змінила б їх фінансування: "Я знаю, що деякі намагалися домогтися появи такої норми, але народні депутати її не врахували, передавши фінансування, яке раніше здійснювалося Академією медичних наук, до програми медичних гарантій. Тому ситуація буде складною, але з 1 січня ми почнемо працювати за новими умовами".

Зображення: Олександр Ратушняк та Віктор Ляшко.

За словами міністра, уряд вирішив вжити ряд заходів, які мають полегшити процес переходу. Медичні заклади вступають у програму медичних гарантій як державні установи, хоча зазвичай їм потрібно змінити статус на комунальне або державне неприбуткове підприємство. Згідно з умовами програми медгарантій, фінансування буде надаватися виключно для лікувальної діяльності, тоді як наукові розробки з 2025 року отримуватимуть підтримку з боку Академії медичних наук.

Міністр гарантує, що у 2025 році фінансування жодного закладу не скоротять, грошей не стане менше, ніж було за лінією Академії медичних наук.

Наразі керівники медичних установ звертають увагу на пакети, які надає НСЗУ, і зауважують, що вони більше підходять для обласних або районних кластерних лікарень, тоді як їхні потреби зовсім інші. Рік тому ми закликали керівників визначити унікальні послуги, які вони пропонують, оскільки це передбачено постановою Кабінету Міністрів. Міністерство охорони здоров'я готове розглянути можливість адаптації пакетів і встановлення нових тарифів для цих медичних закладів, – повідомляє міністр.

Ляшко підкреслює, що оскільки фінансування закладів залишиться на тому ж рівні, але з новим підходом до розподілу коштів, можуть виникнути питання, якщо деякі послуги не будуть забезпечені: "Ми гарантуємо, що сума залишиться незмінною. Ми не плануємо зменшувати фінансування на зарплати. Наша мета – підтримувати розвиток закладів. Проте, якщо в медичних установах використовувались засоби та препарати, куплені раніше за кошти пацієнтів і не внесені до обліку закладу, це є порушенням норм. Іноді, під час роботи клініко-експертних комісій, ми стикаємось із ситуаціями, коли лікарі виконували операції, але необхідні матеріали не були на балансі установи."

Як саме це вплине на пацієнтів на практиці, поки що залишається під знаком питання. Проте, Ляшко знову підкреслює, що "ситуація буде складною, але ми докладаємо зусиль для того, щоб медичне обслуговування стало більш відкритим".

Що висловлює голова медичного комітету Ради Михайло Радуцький?

Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, медичного обслуговування та медичного страхування Михайло Радуцький у своєму коментарі для LB.ua зазначив, що деякі заклади все ще не готові до переходу на нову систему, незважаючи на ухвалені державою рішення: "Мали півтора року на підготовку. Але вони принципово відмовляються. Як може бути так, що самоврядна організація з особливим статусом раптом стане підзвітною державі та отримуватиме фінансування за фактично надану допомогу, а не за її назву?"

Зображення: Макс Требухов та Михайло Радуцький

Він вважає, що низка медзакладів хочуть переходити на нову систему, а спротив йде "по лінії Академії медичних наук, яка не хоче відпускати інститути".

"З 1 січня їм залишили кошти лише на оплату комунальних послуг. Державне фінансування науки залишилося на рівні попереднього року. Це окремий пункт у бюджеті України, але стосовно їх медичних підрозділів, фінансування буде здійснюватися виключно через Національну службу здоров’я України, альтернативи не передбачено," – зазначив Радуцький.

Він визнає, що деяким інститутам буде важко вистояти, але для того їм пропонували об'єднатися з іншими. Додає, що перехід мине нормально, якщо "керівникам вистачить розуму все ж почати працювати".

"Хоча як може все пройти гладко, коли ще рік тому директор одного інституту, який займається суперсучасною медициною XXI сторіччя, казав: "Ми не можемо перейти в НСЗУ, бо в нас комп'ютера нема. Ну і питання: як ви наукою займаєтеся без комп'ютера?". Або зайдіть в інший інститут, подивіться на туалет! Навіть у селах уже таких нема. А це інститут, який за все бере гроші", -- зауважує Радуцький.

Які переваги отримає пацієнт?

Укладання контракту з НСЗУ забезпечить швидку доставку пацієнтів до медичних закладів. На початковому етапі ця послуга буде доступна для осіб, які пережили інсульт, інфаркт або полі травми.

За словами Віктора Ляшка, "Екстрена допомога Києва, підпорядкована Київській міській державній адміністрації, не має права виключати з маршруту пацієнтів такі заклади, як Інститут серця, Центр дитячої кардіохірургії Інституту Амосова чи "Феофанія". Міністр також підкреслив, що пацієнти мають можливість обирати будь-яку лікарню для планових операцій або медичних послуг, а інтеграція наукових інститутів в єдину систему відкриє нові можливості для вибору."

Изображение: EPA/UPG

Інна Іваненко підкреслює, що укладення контрактів між закладами Національної академії медичних наук та НСЗУ сприятиме впровадженню прозорих фінансових механізмів для оплати вже наданих пацієнтам медичних послуг. Вона зазначає: "НСЗУ зможе контролювати виконання умов контрактів, здійснювати моніторинг якості послуг та, у разі їх неналежного виконання, розривати угоди з медичними установами. Пацієнти, в свою чергу, отримають чіткі правила: вони знатимуть, що їм гарантовано безкоштовно, і зможуть звертатися до НСЗУ у випадку порушення своїх прав. Наразі процес переходу тільки починається. Передбачається, що з 1 січня 2025 року вся медична діяльність інститутів НАМН повинна фінансуватися виключно за програмами медичних гарантій. Уряд ухвалив тимчасове рішення, що дозволяє інститутам приєднатися до нової системи без необхідності реорганізації. Однак до кінця 2025 року їм потрібно змінити свою форму власності та стати державними некомерційними підприємствами. Це вимагатиме від них дотримання нових правил і початку роботи за оновленими стандартами. Проте існує ризик, що інститути можуть продовжувати саботувати урядові рішення та уникати реорганізації, що поставить під загрозу їх фінансування для медичної діяльності".

Радуцький зазначає, що коли заклади долучать до єдиної медсистеми вимагати хабарі в пацієнтів буде складніше: "Як вони тепер пояснять людині, яка має направлення від лікуючого лікаря чи від сімейника і знає, що НСЗУ за послуги сплачує, що їй треба ще за щось гроші заплатити? Так, зручно казати, що не вистачає грошей, тому сплатіть якусь "благодійність" чи ще щось".

І додає, що сам не відразу підтримав медреформу, а тепер вважає інакше: "Тільки завдяки реформі ми вистояли ковід, і тільки завдяки реформі ми ще досі на високому рівні витримуємо збройну агресію країни-помилки".