Історія Скотленд-Ярду: відзначення 196-річчя найбільш знаменитого поліцейського органу у світі - світлини.
Основна теорія стверджує, що назва Scotland Yard, що в перекладі з англійської означає "Шотландський двір", пов'язана з подіями 10 століття. Тоді англійський король Едгар Миролюбний надав шотландському королю Кеннету II територію поблизу Вестмінстерського палацу. Ця ділянка стала місцем, де шотландський правитель мав щорічно зустрічатися з англійським монархом на знак поваги, за винятком періодів війни між державами.
З часом політична важливість Скотленд-Ярду поступово згасла, а після створення поліції Лондона в 1829 році, ініційованої тодішнім міністром внутрішніх справ сером Робертом Пілом, чиновники почали шукати відповідне приміщення для нової служби. Саме в цей період цей палац був обраний як перше місце для розміщення легендарної установи, де правоохоронці працювали до 1890 року.
З моменту заснування, Скотленд-Ярд намагався протидіяти навалі різних злочинів, кількість яких зростала через наплив громадян до міст на тлі "парової" та машинних революцій. Кількакратне збільшення населення стало однією з причин появи правоохоронців, які прийшли на зміну звичайним охоронцям і доглядачам різних локацій.
Водночас, сама служба мала досить низький рівень оплати праці, і на початкових етапах свого існування поліцейські виконували не лише функції з підтримання громадського порядку. Вони також брали участь у вивезенні відходів, гасінні пожеж, ліквідації наслідків стихійних лих і патрулюванні бідних районів британської столиці.
Ситуація з кадрами також залишала бажати кращого: до штату часто потрапляли непрофесійні особи та військові, які втратили довіру через різноманітні карткові чи посадові скандали. Це негативно впливало на якість їхньої роботи — звернення від громадян та справи часто залишалися без уваги, роками не рухалися, а за їхнє просування нерідко доводилося платити хабарі. Водночас, розкриття злочинів було вкрай низьким — лише 1-5 випадків зі 100, включаючи тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Важливу роль у культурних взаєминах між громадянами та правоохоронними органами тієї епохи відіграли твори сера Артура Конан Дойла про знаменитого Шерлока Холмса. Взаємодія Холмса з лондонськими детективами, такими як Лестрейд і Грегсон, ілюструє одну з основних соціальних проблем того періоду у Великій Британії – глибоку недовіру населення до поліції, а також прагнення досягти справедливості і покарати злочинців.
Кульмінацією цих проблем стали три резонансні події: "Суд над детективами" (1877), вибух в поліцейському відділку 30 травня 1884 року, здійснений Феніанською динамітною компанією, і вбивства Джекa Різника (1888). Ці інциденти викликали широкий резонанс і стали приводом для обговорень, які виявили недоліки в системі: керівник лондонської поліції подав у відставку, мерія прийняла рішення про зміну місця розташування правоохоронних органів, а також покращила процес набору нових кадрів і підготовки детективів.
Після серії гучних скандалів і невдач, лондонська поліція вирішила змінити своє місце розташування та підходи до роботи. З 1890 року правоохоронні органи почали активно залучати експертів з різних сфер, включаючи хімію та агрономію. Проте, справжнім каталізатором змін стало створення таємної поліції, а згодом – детективних підрозділів, які почали проводити більш детальні розслідування злочинів, використовуючи наукові методи.
Додатковим фактором "бусту" Скотленд-Ярду стало використання відбитків пальців. Саме з 1901 року британські правоохоронці були одними з перших піонерів дактилоскопії, яка посилила доказову базу проти злочинців. Поява професійних фотографів, телеграфів і телефонів теж розширила можливості розслідувань резонансних справ і швидкість реагування на виклики, що згодом призвело до появи "Летючої бригади" в 1918-му.
Цей підрозділ здобув популярність завдяки своїм повноваженням проводити облави та здійснювати розслідування "по гарячих слідах", включаючи випадки крадіжок, вбивств, розбійних нападів та викрадень. Декілька резонансних справ 1920-х років, таких як вбивство Емілії Кей та Кори Кріпен у Канаді, стали можливими завдяки цим нововведенням. У результаті, основи роботи правоохоронних органів суттєво трансформувалися в наступні роки після гучних скандалів, що потрясли суспільство в кінці 19 століття.
Ще одним аспектом трансформацій у Скотленд-Ярді стало залучення жінок не лише до традиційних підрозділів зв'язку та забезпечення, але й до кримінальної поліції. У 1919 році було створено перший загін з 21 жінки-кандидатки, які швидко довели свою компетентність та надійність у професійній сфері.
Також жінки почали активно долучатися до детективної діяльності, і однією з перших у цій сфері стала Ліліан Вайлз. Вона присвятила понад 20 років службі, завершивши кар'єру на початку 1950-х років, досягнувши високої посади заступниці Головного Інспектора.
Цікавим є перелік, представлений в одному зі щоденників обліку того періоду. На наступному зображенні можна побачити список кількох десятків жінок, які з 1923 року мали право затримувати підозрюваних, використовуючи силу, зокрема наручники, дубинки, а в рідкісних випадках — вогнепальну зброю.
Проте ця діяльність мала високий рівень небезпеки — більшість співробітників правоохоронних органів під час патрулювання не мали при собі зброї до 1990-х років, за винятком "Летючої бригади", детективів та спеціалізованих підрозділів.
Починаючи з 1940 року, лондонська поліція, також відома як The Met (від The Metropolitan Police), активно долучалася до подолання наслідків обстрілів Лондона нацистами протягом Другої світової війни. Копи регулярно першими прибували на місця обстрілів, допомагали гасити пожежі, евакуювати постраждалих і часто рятувати домашніх тварин.
Після закінчення Другої світової війни в Європі у 1945 році, багато британських офіцерів вирішили приєднатися до Скотленд-Ярду. Це сприяло розширенню складу з фахівцями різних галузей та навичок. За інформацією істориків, до 1967 року рівень розкриття злочинів у Лондоні варіювався від 56 до 85%, залежно від серйозності правопорушень.
Новим етапом у роботі столичних правоохоронців стало впровадження електронних обчислювальних машин. Це значно полегшило діяльність служб екстреного реагування, виклику поліції, прискорило реакцію на звернення та покращило управління базами даних і архівами. Цікаво, що співробітники Скотленд-Ярду досі приховують великі шафи та ніші, що містять несподівані експонати та речові докази, а перша обмежена виставка деяких з них була організована лише в 2015 році.
На сьогоднішній день з доступних джерел відомо, що Скотленд-Ярд, який вже вчетверте змінив своє місце розташування і перебуває в новому приміщенні з 2017 року, налічує близько 32,5 тисячі співробітників. За оцінками журналістів, річний бюджет лондонської поліції перевищує 3,5 мільярда фунтів (більше 194 мільярдів гривень).
Станом на вересень 2025 року, в структурі Скотленд-Ярда є 15 підрозділів - від детективів і різних експертів до кінологічної, гірської та водолазної служб. Також до сьогодні лондонські копи мають "Летючу бригаду" та підрозділ Кримінальної поліції, який зберіг всі традиції детективної роботи від кінця 19 століття.
Незважаючи на численні гучні скандали останніх років, які стосуються зростання корупції серед правоохоронців, расистських поглядів щодо затриманих та активних дискусій щодо розслідування резонансних випадків, рівень довіри і недовіри до Скотленд-Ярда у 2022-2023 роках демонструє цікаву тенденцію.
Згідно з результатами опитування YouGov, 51% населення Лондона не довіряє місцевим правоохоронцям, в той час як 42% висловлюють підтримку їхній діяльності. Проте ситуація з довірою до окремих поліцейських має інші показники: 46% респондентів позитивно оцінюють їх роботу, в той час як 42% мають протилежну думку. Найбільша підтримка поліції спостерігається серед людей віком 45 років і старше, тоді як мінімальний рівень довіри зафіксовано у представників етнічних меншин та мігрантів.
Раніше Фокус ділився інформацією про видатні детективи, пов'язані зі Скотленд-Ярдом. У цій колекції ви знайдете фільми різних жанрів: екшн, містичний трилер, драма, сучасний серіал та пародію.
Незабаром з'ясувалося, що правоохоронні органи виявили приховані тунелі під китайським посольством. Британські спецслужби разом зі Скотланд-Ярд вважають, що китайські шпигуни, маскуючись під будівельників нової амбасади, намагаються отримати доступ до систем, що забезпечують передачу надзвичайно чутливих та конфіденційних інформацій.