Космічний зонд NASA New Horizons успішно вийшов з найдовшого етапу сплячки, перебуваючи у відмінному стані.

Після найтривалішої в історії фази "зимової сплячки", що тривала майже цілий рік, космічний апарат NASA "New Horizons" успішно відновив свою роботу. Він готовий до передачі наукової інформації, зібраної в далекому поясі Койпера, який знаходиться далеко за межами орбіти Плутона.

Характеристики стану гібернації

23 червня диспетчери польотів у Лабораторії прикладної фізики імені Джонса Гопкінса (APL) у Лорелі, штат Меріленд, підтвердили, що космічний апарат New Horizons, діючи відповідно до команд, записаних у пам'ять і переданих на його головний комп'ютер у липні минулого року, успішно вийшов із 321-денного режиму гібернації, який розпочався 7 серпня. Оскільки космічний апарат зараз знаходиться приблизно на відстані 5,9 млрд миль (9,5 млрд кілометрів) від Землі, радіосигнали з цим підтвердженням досягли Центру управління польотами APL через станцію Мережі глибокого космосу NASA поблизу Мадрида, Іспанія, приблизно за 8 годин і 52 хвилини. Про це повідомляє сайт phys.org

Зазвичай команда місії переводить New Horizons у режим енергозберігаючої гібернації під час тривалих періодів польоту. Поки космічний апарат перебуває в режимі гібернації, оператори не надсилають команд і не отримують даних, але апарат продовжує цілодобово збирати та зберігати дані з своїх геліосферних плазмових датчиків, приладів Solar Wind at Pluto та Pluto Energetic Particle Spectrometer Science Investigation, а також зі свого детектора космічного пилу -- Venetia Burney Student Dust Counter.

Наукові інструменти, які були встановлені на космічному апараті "New Horizons"

Еліс Боуман, керівниця операцій місії New Horizons в APL, зазначила, що космічний апарат надсилав на Землю щотижневий сигнал про стан через Мережу глибокого космосу (Deep Space Network).

Як повідомила Боуман, з відновленням активної діяльності New Horizons команда почне передавати інформацію про стан і безпеку космічного апарата, а згодом – дані з трьох наукових інструментів. Приблизно через три тижні бортовий ультрафіолетовий спектрограф Alice розпочне дослідження розподілу водневого газу в зовнішній геліосфері, у той час як інші прилади, такі як Solar Wind at Pluto, Pluto Energetic Particle Spectrometer Science Investigation та Venetia Burney Student Dust Counter, продовжать свої вимірювання. Тим часом наземна команда здійснить серію перевірок стану як космічного апарата, так і його обладнання.

Команда також завершує оновлення програмного забезпечення наземної системи, що полегшить забезпечення роботи космічного апарата. Випробування вже тривають і, як очікується, триватимуть протягом усього року.

Унікальність місії

New Horizons функціонує на основі вдосконаленої логіки автономного керування, створеної для ефективної роботи на значні відстані від Сонця, з урахуванням прогнозованого зниження енергетичних ресурсів та природного збільшення часу, необхідного для передачі радіосигналу.

Дослідження цього віддаленого куточка Сонячної системи за допомогою космічного апарата NASA є новою главою в подорожі, яка розпочалася в січні 2006 року з рекордно швидкого запуску. Серед значних подій – прольот повз Юпітер у лютому 2007 року, коли були отримані вражаючі фотографії газового гіганта та його супутників. У липні 2015 року відбулося перше детальне дослідження системи Плутона, а в січні 2019 року апарат вивчав об'єкт поясу Койпера – Ароккота. З тих пір також проводилися унікальні дослідження зовнішньої геліосфери Сонця та численних об'єктів поясу Койпера.