Вчені повідомляють, що крижаний покрив Антарктиди поступово зсувається в океан завдяки невидимим підземним рікам прісної води.

Нова комп'ютерна модель продемонструвала процес, який вчені вже давно вивчали і знали.

Антарктичні льодовики поступово переміщуються в океан завдяки існуванню під їхньою крижаною поверхнею справжніх водяних потоків. Такі результати були опубліковані в науковому виданні Live Science, яке посилається на дані нещодавно проведеного дослідження.

Група дослідників застосувала комп'ютерне моделювання, щоб глибше вникнути в механізми руху води під значним покривом антарктичного льоду. Результати їхніх досліджень, представлені у виданні Geophysical Research Letters, підтвердили раніше відомі дані та внесли нові аспекти у цю тему.

Дослідження ґрунтувалося на гіпотезі, що льодовики Антарктики рухаються в океан швидше, коли між ними та материковими породами присутня рідка вода. Цей елемент слугує додатковим змащенням, яке зменшує тертя і сприяє більш швидкому зсуву льоду.

Але ступінь цього змащування не є рівномірним по Антарктиді -- він залежить від ваги льоду, глибини та тиску води під ним. Комп'ютерне моделювання показало, що найбільш спрятливі умови для зісковзування льоду склалися у внутрішній частині континенту, а також під вихідними льодовиками вздовж краю крижаного покриву. Саме там льодовики зміщуються найшвидше і зрештою "стікають" в океан.

Точність цього моделювання була підтверджена, коли воно успішно визначило місцезнаходження підлідних озер у західній Антарктиді, які вже давно відомі науковцям. Крім того, модель виявила наявність великих водяних каналів під крижаним покривом, що ведуть до океану. Багато з цих зон збігаються з областями шельфового льодовика, які, як відомо, швидко піддаються таненню.

Як повідомляє УНІАН, група вчених виявила розлом давньої океанічної плити під землею в регіонах сучасного Іраку та Ірану. Дослідження показують, що ця плита, що колись слугувала дном моря між Аравійським і Євразійським континентами, продовжує розриватися в горизонтальному напрямку.

Ми також повідомили, що дослідники з'ясували, звідки походить астероїд, що обертається навколо нашої планети. Виявляється, він був відокремлений від Місяця внаслідок потужного впливу.