На Червоній планеті спостерігаються урагани. Дослідники зафіксували швидкість вітрів на Марсі.
Європейське космічне агентство (ESA) здобуло несподівані дані від своїх орбітальних зондів Mars Express та ExoMars Trace Gas Orbiter. Хоча ці апарати не були спеціально розроблені для цього, вони сприяли створенню найдетальнішої на сьогодні карти вітрів на Марсі.
Дослідження 1039 пилових вихорів, зафіксованих марсоходами та орбітальними апаратами, виявило, що швидкість вітру на Марсі може сягати 160 км/год, що є суттєвим перевищенням раніше зроблених оцінок.
"Пилові вихори дозволяють спостерігати за зазвичай невидимими потоками вітру," -- зазначив головний автор дослідження, астрофізик Валентін Бікель з Бернського університету. -- "Завдяки вимірюванням їхнього руху, ми вперше змогли створити глобальну карту вітрів на поверхні Марса."
Дослідники застосували незвичайний метод: під час зйомки червоний і синій канали камер на орбітальних апаратах робляться з невеликим часовим зсувом. Аналізуючи зміщення пилових шарів між цими знімками, вчені обчислювали швидкість і напрям вітру. За словами Коліна Вілсона, наукового співробітника ESA, такий підхід дозволив перетворити тисячі зображень на унікальний каталог динаміки пилових вихорів.
До цього часу єдиним методом вимірювання вітрових режимів на Марсі було встановлення стаціонарних метеорологічних станцій. Однак їхня дія обмежувалася лише незначними територіями поверхні. Тепер, вперше в історії, вдалося створити глобальну карту марсіанської атмосфери, що є надзвичайно важливою для підготовки майбутніх експедицій.
Незважаючи на те, що атмосфера Марса має лише 1% від щільності земної, сильні пориви вітру можуть піднімати значні пилові хмари. Ці пилові бурі неодноразово призводили до зупинки роботи сонячних марсоходів, оскільки пил перекриває доступ сонячного світла.
"Пил -- найдинамічніший компонент марсіанської атмосфери", -- зазначає Вілсон. -- "Розуміння його поведінки критично важливе для безпеки майбутніх роботизованих і пілотованих місій, особливо тих, що покладатимуться на сонячну енергію".
Висновки дослідження були оприлюднені у виданні Science Advances.