На додаткові виплати для суддів-науковців виділяють сотні мільйонів гривень, однак у їхніх дисертаціях нерідко виявляють випадки плагіату, повідомляють ЗМІ.

Основна місячна заробітна плата суддів варіюється від 63 тисяч до 157 тисяч гривень. Однак фактичні виплати значно перевищують ці суми. Це пояснюється додатковими надбавками за стаж роботи, виконання додаткових обов'язків, володіння іноземними мовами та наявність наукового ступеня.

Цю інформацію повідомляє NGL Media, інформує Цензор.НЕТ.

Деталі

Журналісти виявили, що кожен п'ятий суддя в Україні має вищу наукову освіту, здобувши ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора юридичних наук.

Одночасно, незалежні експерти виявляють сумніви щодо якості їхніх наукових досліджень, а в самих текстах неодноразово виявлено випадки плагіату.

Наукові судді

Редакція звернулася до Державної судової адміністрації, яка, у свою чергу, розподілила інформацію між своїми територіальними відділеннями, а також між господарськими, адміністративними, апеляційними судами, Верховним судом та Вищим антикорупційним судом.

Загалом було отримано 108 відповідей. Водночас, теруправління ДСА в Дніпропетровській, Івано-Франківській та Миколаївській областях, Господарський суд Донецької області та Київський апеляційний суд не надали своїх відповідей у встановлений термін. Хмельницький окружний адміністративний суд двічі відмовився надати інформацію.

Встановлено, що загалом в Україні працюють 916 суддів з науковим ступенем. Захистивши кандидатську і чи докторську дисертацію, вони отримують щомісячну надбавку до зарплати у 15% чи 20% відповідно.

"Загалом приблизно 20% усіх суддів мають науковий ступінь. Найвищий відсоток науковців - понад 65% - спостерігається у Верховному суді, де з 146 суддів 96 мають наукові звання. Щорічно на доплати до їхніх зарплат виділяється близько 30 мільйонів гривень", - зазначається в статті.

У минулому році витрати на надбавки для суддів з науковими ступенями становили не менше 123 мільйонів гривень, а за останні чотири роки загальна сума цих витрат досягла майже 490 мільйонів гривень.

Доплати отримують навіть у ліквідованих судах

У минулому році судді Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), який був закритий ще у грудні 2022 року, отримали понад 2,3 мільйона гривень доплат за наукові ступені. Хоча ці судді не виконують своїх обов'язків, вони формально залишаються на своїх посадах до моменту проходження кваліфікаційного оцінювання. Лише після цього процесу вони можуть бути звільнені або переведені до інших судів.

Усього 18 суддів Окружного адміністративного суду Києва продовжують отримувати надбавки за науковий ступінь. Серед них є і Марина Бояринцева, яка, за повідомленнями, також згадувалася у "плівках Вовка". Вона не змогла пройти кваліфікаційне оцінювання, і, за словами журналістів, її чекає звільнення.

Порушення

У громадському об'єднанні "Дисергейт" здійснюється аналіз дисертацій суддів у партнерстві з Громадською радою доброчесності в рамках конкурсу на посади в апеляційних судах та оцінювання кваліфікації суддів.

Очільниця "Дисергейту" Світлана Благодєтєлєва-Вовк повідомляє, що серед дисертацій суддів, які вона перевірила у 2025 році, більшість виявилися з порушеннями, зокрема, з випадками плагіату.

"З 52 проаналізованих робіт 36 виявилися з плагіатом, що є серйозним порушенням академічної етики. Але це не єдине питання - важливо також звертати увагу на якість наукових результатів. Наприклад, дисертації суддів або юристів часто складаються з компіляцій фрагментів текстів різних авторів, на основі яких робляться висновки, що "у нас є певне регулювання, але не все ще врегульовано". У крайньому випадку, вони можуть проводити опитування серед працівників органів, щоб дізнатися, що їм подобається чи не подобається", - зазначила вона.

Є випадок, коли колишній працівник Держпродспоживслужби подався на конкурс у Чернігівський апеляційний суд, але ГРД виявила, що його дисертація на 22% збігається з іншою науковою роботою.

На сьогодні відомий лише один випадок, коли суддя самостійно відмовився від наукового ступеня після перевірки своєї дисертації. Це стосується Богдана Базарника, судді Нетішинського міського суду в Хмельницькій області. У його дисертації було виявлено багато запозичень з інших наукових праць без належних посилань, що свідчить про академічний плагіат.

Відомий лише один випадок, коли суддя повернув кошти за науковий ступінь. Цей інцидент стався з суддею Петром Тарасевичем, який працює у Великоберезнянському районному суді Закарпатської області. Він здобув свій ступінь у МАУП, яка не мала права видавати такі дипломи. Коли на це було вказано, суддя вирішив повернути 642 тисячі гривень на рахунок Державної судової адміністрації в Закарпатті.

Світлана Благодєтєлєва-Вовк вважає, що зниження кількості випадків плагіату та інших порушень академічної етики стане можливим лише в тому випадку, якщо державним службовцям перестануть нараховувати додаткові виплати за наявність наукових ступенів.

"Ні в одній країні світу не існує доплат за науковий ступінь, за винятком країн пострадянського простору. Раніше це була практика, що забезпечувала лояльність, а тепер виглядає як певна бізнес-система. Необхідно скасувати ці доплати. Якщо мова йде про науковців та освітян, то варто провести реформу в сфері оплати праці," - висловила свою думку керівниця "Дисергейту".

У Верховній Раді та Міністерстві освіти вже протягом декількох років тривають дискусії щодо можливості збереження додаткових виплат лише для науковців та викладачів. Водночас державні службовці, які не залучені до наукової діяльності, можуть залишитися без цих доплат.