На планеті стартувало шосте глобальне вимирання: наукові докази.

Приблизно 66 мільйонів років тому на Землю впав астероїд діаметром шість миль, що призвело до масового вимирання близько 75% усіх існуючих видів. Ця катастрофа поклала край епосі динозаврів, яка тривала більше 165 мільйонів років.

У подальшій історії планети серії вивержень вулканів, різкі кліматичні зміни та зниження рівня кисню спричиняли щонайменше чотири додаткові великі масові вимирання. Усі п'ять найбільших подій, що тривали від тисяч до десятків мільйонів років, знищували щонайменше три чверті живих видів. Це вважається стандартним порогом для визначення масового вимирання в палеонтології, кажуть учені.

Що таке масове вимирання?

Сьогодні все частіше звучать тривожні сигнали про шосте масове вимирання, відоме як антропоценове або голоценове. На відміну від попередніх етапів, це вимирання викликане людською діяльністю: руйнуванням природних середовищ, надмірним полюванням та риболовлею, появою інвазивних видів, розширенням міст, забрудненням навколишнього середовища, а також змінами клімату. Підвищення температури, зміни в режимі опадів і все більш екстремальні погодні явища лише посилюють тиск на й без того вразливі екосистеми.

Багато біологів та екологів погоджуються, що вплив людини на біосферу є суттєвим і триває безперервно. Але чи дійсно ми знаходимося на межі нового масового вимирання, чи це лише наше наближення до критичної точки? Відповіді на це питання не є однозначними.

Біосферна криза

Темпи втрати видів перевищують природні фонові рівні в десятки, а можливо й тисячі разів. Джон Вієнс, еволюційний еколог з Університету Аризони, називає теперішню ситуацію "кризою біорізноманіття" та "кризою вимирання". Інші науковці, з якими спілкувалися журналісти Popular Science, також підтримують це формулювання.

Хоча вимирання - природна частина еволюції, протягом більшої частини історії Землі появи нових видів компенсували втрати. Нині ж ситуація протилежна. За дослідженням 2015 року під керівництвом Херардо Себальоса, поточний рівень вимирання хребетних є у 8-100 разів вищим за природний. Розрахунки базувалися на консервативних даних Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).

Інші дослідження вказують на ще більш стривожливі цифри. Як показує аналіз, проведений у 2014 році, сучасний темп вимирання видів може бути в тисячу разів вищим за природний фоновий рівень, а в найближчому майбутньому він має потенціал зрости до 10 000 разів. Ці прогнози залежать від багатьох факторів, включаючи вибір періоду дослідження та методи, використані для реконструкції даних.

Чи це вже шосте масове вимирання?

Незважаючи на стрімкі темпи зникнення, деякі дослідники стверджують, що ми поки що не досягли порогу масового вимирання. Згідно з палеонтологічними критеріями, для цього необхідно, щоб зникло принаймні 75% видів. Як показує дослідження Вієнса, за останні 500 років було зафіксовано менше ніж тисячу випадків вимирання, що становить лише близько 0,1% від усіх описаних видів.

Однак реальні масштаби втрат можуть бути значно вищими, адже більшість видів досі не описані. База МСОП має системну упередженість до великих хребетних та представників фауни багатих країн. Крім того, не всі вимерлі види офіційно зафіксовані.

Наприклад, у дослідженні, проведеному в 2022 році, яке вивчало інформацію про молюсків, йдеться про те, що більше 10% усіх видів можуть бути знищені протягом останніх 500 років. Якщо нинішні тенденції збережуться, втрати можуть перевищити 75% протягом кількох наступних століть. Згідно з моделями, представленими в огляді журналу Nature у 2011 році, це може статися менш ніж за 550 років.

Чи існує шанс на спасіння?

Стюарт Пімм, еколог з Дьюкського університету, закликає не піддаватися фаталізму. Він зазначає, що "це не є неминучим". В якості доказів він наводить приклади вдалого відновлення популяцій вусатих китів та стабілізації чисельності слонів у саванах. Науковці підкреслюють: якщо своєчасно вжити заходів, багато видів ще можна врятувати.

Проте багато популяцій уже на межі. У звіті IPBES за 2020 рік зазначено, що близько 25% видів у межах різних груп тварин і рослин перебувають під загрозою зникнення. У доповіді також прогнозується подальше прискорення темпів вимирання без рішучих дій.

Сара Отто з Університету Британської Колумбії зазначила, що багато сучасних видів можна вважати "живими мертвими" через їх малі та ізольовані популяції. Вона також підкреслила, що більшість прогнозів не враховують вплив зміни клімату, який може значно пришвидшити вимирання.

Однією з основних труднощів є те, що різні види тісно пов'язані між собою. Наприклад, якщо коралові рифи зникнуть, це викличе руйнацію цілих екосистем, які залежать від них. Вплив на океани може мати далекосяжні наслідки для життя на суші.

Катастрофа вже сталася чи ще попереду?

Палеонтологічні масові вимирання можливо документувати лише ретроспективно. Однак з'являється дедалі більше свідчень, які вказують на те, що сучасні втрати видів можуть призвести до незворотних наслідків для Землі.

Навіть найбільш позитивні прогнози вказують на те, що протягом наступних ста років ми можемо втратити від 12% до 40% видів. Хоча 75% вважається умовною критичною точкою, масштаби втрат, які ми вже спостерігаємо, суттєво впливають на стабільність екосистем і загальне функціонування біосфери.

Майбутнє залишається невизначеним, проте вже тепер очевидно, що зволікання може дорого коштувати.

OBOZ.UA також повідомляв, що внаслідок глобального потепління протягом століття може загинути мільярд осіб: науковці озвучили тривожний прогноз для планети.